Моделювання глобального розвитку стало однією з найбільш актуальних задач науки про Землю, поставлених Римським клубом на початку 70-х років минулого сторіччя. Римський клуб (наукове товариство, створене в 1968 р.) складається з більш ніж 100 провідних учених світу і займається проблемами глобального проектування. На його замовлення створено більше десятка моделей глобального розвитку людства і природи, що використовують сучасні методи математичного моделювання.
Моделі Форестера-Медоуза
Дж. Форестер, і слідом за ним Д. Медуз, заклали основи сучасного глобального моделювання. В їхніх моделях "СВІТ-1","СВІТ-2" і "СВІТ-3" розрахунок провадився на базі врахування взаємозв'язку і тенденцій розвитку 5-й головних елементів:
—народонаселення;
—капітал;
—ресурси;
—забруднення навколишнього середовища;
—виробництво продовольства.
У цих моделях переслідувалася мета простежити розвиток основних тенденцій у глобальній соціоекосистемі на найближчі 100 років, виходячи з незмінності характеру соціально-економічного розвитку.
Висновок був такий: внаслідок протиріччя між обмеженістю ресурсів і виробництва продовольства, з одного боку, та ростом населення й темпів використання ресурсів, з іншого боку, в середині XXI ст. можлива глобальна криза:
—катастрофічне забруднення навколишнього середовища;
—різке зростання смертності населення;
—виснаження природних ресурсів;
—занепад виробництва.
Пропоновані заходи протидії — концепція "глобальної рівноваги":
—зупинити зростання чисельності населення;
—обмежити виробництво, звівши його до простого відтворення;
—основний капітал направити у сферу послуг і сільське госпо
дарство;
—скоротити споживання ресурсів у 8 разів.
Головний ефект моделей "СВІТ" полягав у здійсненні відчутного удару по необгрунтованому оптимізмові щодо майбутнього розвитку людства. їх недоліки — це обмежені, утопічні уявлення про можливості свідомого управління світом та нехтування нерівномірністю розвитку геополітичних регіонів.
Модель Месаровича-Пестеля
У відповідь на критику моделей "СВІТ-1" — "СВІТ-3" у 1974 р. з ініціативи знов-таки Римського клуба було створено кілька нових моделей, з яких найбільш повною є модель Месаровича (США) і Пестеля (Франція), мета якої — економічний прогноз на 1975-2025 pp.
Назва проекту — "Стратегія виживання". Структура моделі враховувала більшу кількість факторів; світ було розділено на 10 взаємодіючих регіонів (врахована взаємодія типу експорт / імпорт та еміграція / імміграція). Модель містила такі субмоделі:
—економіка;
—енергетика;
—населення.
Виходячи із своєї моделі, її автори роблять такий висновок: світу загрожує не стільки глобальна, скільки серія регіональних катастроф, які почнуться набагато раніше, ніж у моделі Форестера і Медо-уза (тобто задовго до 2050 p.), а також поглиблення розриву між рівнями життя в регіонах.
На цій основі вони рекомендують концепцію "органічного росту", тобто гармонійного розвитку світу як цілого.
Як і попередні, рекомендації Месаровича-Пестеля також мають утопічний характер.
"Модель Барілоче"
Одночасно з моделлю Месаровича-Пестеля була розроблена модель професора Еррери (Аргентина) — "Модель Барілоче" (1974 p.). Тут світ був поділений на Азію, Африку, Латинську Америку і роз-
винені країни. Модель враховувала деякі соціальні фактори і передбачала можливість керування розвитком регіонів шляхом централізованого розподілу капіталу. Висновок був такий: криза, передбачена попередніми моделями, вже наступила.
Японський проект
Тоді саме (у 1974 р.) вийшов японський проект професора Я. Кайа і Ю. Судзукі під назвою "Новий погляд на розвиток". У проекті світ теж поділяється на регіони (дев'ять) і передбачалася можливість керування розвитком світової економіки. Переслідувалася мета пошуку можливості зменшення диспропорції рівня доходів на душу населення між регіонами.
Висновки були такими:
—розвинені індустріальні країни повинні надавати безкоштовну допомогу менш розвиненим країнам у розмірі близько 1 % свого валового національного продукту;
—допомога буде ефективною тільки при одночасній зміні структури економіки регіонів, а саме: у розвинених країнах — це зростання сільського господарства і зменшення валового продукту легкої промисловості при незмінності важкої промисловості; у малоразвинених країнах — це зменшення частки сільського господарства і збільшення частки легкої промисловості.
Модель Габора
У 1976 р.побачила світ модель Габора (Італія) "За межами віку марнотратства". її метою було вирішення проблеми енергетичних, сировинних, продовольчих ресурсів планети.
Головний висновок Габора полягав у тому, що розвиток глобальної соціоекосистеми йде шляхом зростаючого неефективного використання природних ресурсів. Отже, на його думку, необхідно перейти до раціонального керування використанням ресурсів, відмовившись від марнотратства, змінити стиль життя, переглянути соціально-політичні пріоритети. Треба встановити курс на обмеження споживання енергії в розвинених країнах (у малорозвинених цього поки робити не можна). Альтернативне джерело енергії — атомна. Треба знизити темпи зростання кількості населення, збільшити виробництво продовольства і зменшити його споживання в розвинених країнах, які "переїдають".
Модель В. Леонтьева
У 1976 р. була розроблена модель В. Леонтьева "Майбутнє світової економіки". Ця модель побудована на основі взаємозв'язку "витрата - випуск". Тут світ було поділено на 15 регіонів: 8 розвинених і 7 таких, що розвиваються. Регіони взаємодіють за принципом експорт/імпорт по 4-х секторах економіки. Розглядається питання розвитку промисловості й сільського господарства, а також навколишнього середовища.
Висновки: контрольні цифри росту валового продукту в країнах, що розвиваються, недостатні для подолання розриву в доходах.
Необхідно здійснити два типи змін:
- глибокі соціальні, політичні, структурні зміни в країнах, що розвиваються;
— істотні зміни світового економічного порядку: стабілізація товарних ринків; заохочення експорту промислової продукції з країн, що розвиваються.
Отже, всі глобальні моделі приводять до спільного висновку: людство розвиватися далі в такому руслі, як дотепер, не може; потрібна докорінна перебудова структури економіки й управління.
