Оцінка інтенсивності бовтанки

Інтенсивність бовтанки, якої зазнає літак при польоті в турбулентній атмосфері, прийнято характеризувати величиною перевантаження або його збільшенням.

Перевантаження – відношення суми всіх сил (за винятком ваги), що діють на літак, до ваги літака.

Таким чином,

(5.1)

де Р - сила тяги двигуна, R - повна аеродинамічна сила, G - вага літака.

Як видно з формули, перевантаження є векторною величиною, тому його можна представити у вигляді трьох складових за відповідними координатними осями.

Аналіз експериментальних даних показав, що найбільшу величину має вертикальна складова перевантаження, тому її часто ідентифікують з перевантаженням у цілому. Похибка такого наближення, як правило, незначна. Перевантаження Dn (Dn = n - 1) виміряються в частках значення прискорення вільного падіння g:

(5.2)

де - ефективна вертикальна швидкість, - похідна від по a.

Перевантаження може бути виміряне в польоті за допомогою акселерометру. Основна частина приладу - масивне грузило (інертна маса), що підвішене на пружині. Прискорення визначається по зсуву грузила, з яким пов’язаний спеціальний пристрій, що реєструє та забезпечує запис перевантажень у польоті.

У залежності від інтенсивності бовтанку прийнято підрозділяти на:

1. слабку (0,8 £ n £ 1,2 або ½Dn½ £ 0,2 у частках g), коли спостерігається легка вібрація літака, що при тривалому впливі викликає неприємні відчуття в окремих пасажирів ( º);

2. помірну чи слабку за класифікацією ICAO (0,5 £ n £ 1,5 або

0,2 £ ½Dn½ £ 0,5), для якої характерні часті поштовхи, погойдування літака і зміна висоти польоту ( );

3. сильну чи помірну за класифікацією ICAO (0 £ n £ 2,0 або

0,5 £ ½Dn½ £ 1,0), що супроводжується частими різкими кренами літака, зміною курсу й окремими кидками. Використання автопілоту затруджене через великі перевантаження. При великих негативних перевантаженнях відчувається невагомість, а при позитивних - сильне притиснення до крісла. Предмети, що не закріплені, зміщуються. Ходьба по салону може викликати травми пасажирів ( або ² );

4. коли штормову чи сильну за класифікацією ICAO (0 > n > 2,0 або ½Dn½ > 1,0), спостерігаються винятково різкі кидки літака, відхилення по висоті та курсу. Погіршується керованість літаком, і при неправильних діях пілота створюється небезпечний для міцності ПС режим польоту. Пасажири з ременями, що не пристебнуті, можуть одержати серйозні травми.