Фіксована плата за рекламу, простий метод ціноутворення в рекламі, при якому розміщення реклами сплачується за певний час, без урахування кількості показів і зворотної реакції аудиторії. Вартість залежить від відвідуваності сторінки, тематики сайту, місця розміщення реклами на сторінці. За своїм типом дана цінова модель схожа на розміщення щитової реклами на вулицях міста, де оплата також йде з розрахунку на час – за тиждень, місяць тощо.
CPM (cost per mille, cost per thousand)
Метод ціноутворення в рекламі, при якому її ціна обчислюється за 1000 показів рекламного носія.
СРС (Cost per click)
Рекламодавець платить за 1000 кліків на своїй рекламі
Продовження таблиці 9.
CPV (Cost per Visit)
Вартість за відвідувача – вартість за 1000 відвідувачів, що потрапили на сайт рекламодавця через банер. Відвідувачем вважається користувач, що зробив клік на банері. Модель CPV припускає, що підрахунок відвідувачів ведеться безпосередньо на стороні рекламодавця. Дана цінова модель аналогічна CPC, але більш складно піддається підрахунку (облік можна вести тільки безпосередньо на стороні рекламодавця) і тому отримала меншого поширення
CPA (Cost Per Action)
Вартість за дію – цінова модель, при якій рекламодавець веде розрахунок з видавцем за конкретні дії залучених відвідувачів. Зазвичай модель CPA використовується в партнерських програмах. Так, наприклад, розрахунок може здійснюватися за кількість заповнених анкет, підписку на певні сервіси, заповнення заявок тощо
CPS (Cost per sale)
Вартість за продаж – цінова модель, при якій рекламодавець веде розрахунки з видавцем, базуючись на продажах відвідувачам, залученими рекламою. Модель CPS є найкращою з точки зору рекламодавця. Принцип схожий на CPA і також використовується переважно в партнерських програмах. Відмінністю є фіксація не тільки здійснення покупки, але і безпосередньо суми покупки. Відповідно, оплатою є не фіксована ціна дії, а відсоток від продажів, який може бути від 3 до 15% і більше
Недоліки банерної реклами. Істотним недоліком банерної реклами є сильний рекламний ефект. Дана обставина зумовила появу такого антирекламного інструменту як банерорезку, тому користувачі Інтернету усе менше і менше клацають на банерах. За даними дослідження, проведеного comScore, у 2007 році лише 32% користувачів Інтернеті натискали мишкою на банері. У березні 2009 року вже тільки 16% користувачів переходили за рекламними посиланнями, причому 85% переходів доводиться всього на 8% користувачів [21].
Однак, навіть якщо користувач не клацає на банері, а лише подивиться на нього, то мета реклами буде досягнута – показ банера може призвести до підвищення інтересу до певного бренду. Тому банерна реклама не збирається здавати позиції, і найбільші рекламодавці успішно використовують її можливості для досягнення своїх цілей.
