Призначення, класифікація, конструкція електромагнітних контакторів та пускачів.

Контактори - Це апарати дистанційної дії, призначені для частих включень і відключень силових електричних ланцюгів при нормальних режимах роботи.

Електромагнітний контактор являє собою електричний апарат, призначений для комутації силових електричних ланцюгів.Замикання або розмикання контактів контактора здійснюється найчастіше за допомогою електромагнітного приводу.

Класифікація електромагнітних контакторів

Загальнопромислові контактори класифікуються:

за родом струму головного ланцюга і ланцюга керування (що включає котушки)-постійного, змінного, постійного та змінного струму;

по числу головних полюсів - від 1 до 5;

по номінальному струму головного ланцюга - від 1,5 до 4800 А;

по номінальній напрузі головного ланцюга: від 27 до 2000 В постійного струму; від 110 до 1600 В змінного струму частотою 50, 60, 500, 1000, 2400, 8000, 10 000 Гц;

по номінальній напрузі включає котушки : від 12 до 440 В постійного струму, від 12 до 660 В змінного струму частотою 50 Гц, від 24 до 660 В змінного струму частотою 60 Гц;

по наявності допоміжних контактів - з контактами, без контактів.

Контактори також розрізняються за родом приєднання провідників головного ланцюга і ланцюга керування, способом монтажу, виду приєднання зовнішніх провідників і т.п.