3) Визначення типу даних.
4) Прості типи даних.
a) Стандартні типи.
b) Типи визначені користувачем
Щоб вірно трактувати різні дані необхідно вказати його тип.
Тип даних визначає область допустимих значень для елементів цього типу і операції, які можна виконувати над елементами даного типу.
Типи даних поділяються на прості і складні.
Прості типи не мають внутрішньої структури і служать для відображення простих фактів. До простих типів відносяться числові, символьний, логічний, строковий, адресний, перелічений і обмежений типи.
Складні типи мають внутрішню структуру, яка складається з сукупності простих типів. До складних типів відносяться масиви, множини, записи, файли, об’єкти, посилання і процедурний тип.
Прості типи
Прості типи поділяються на стандартні і визначені користувачем.
Стандартні типи.
Числові типи. Поділяються на цілі і дійсні типи.
Цілі типи:
| Ім’я типу
| Опис
| Область значень
| Розмір в b
|
| Byte
| коротке ціле без знака
| 0 . . 255
|
|
| ShortInt
| коротке ціле з знаком
| -128 . . 127
|
|
| Word
| ціле без знака
| 0 . . 65535
|
|
| Integer
| ціле з знаком
| -32768 . . 32767
|
|
| LongInt
| довге ціле з знаком
| -2147483648 . . 2147483647
|
|
Розташування цілих чисел в оперативній пам’яті.
Якщо число займає кілька байт, то всі байти розглядаються як єдине ціле, вишукавшись в один ряд послідовно. Самий правий розряд числа вважається молодшим і має номер „0”. Самий лівий розряд вважається старшим і має номер в відповідності з кількістю байт (7 або 15 або 31. Можна визначити за формулою: n=8*<кількість байт>-1).
N 0
Якщо число без знаку, то значення числа займає всі розряди.
Якщо число з знаком, то старший розряд вважається знаковим. Він має значення „0” для позитивних чисел і „1” – для негативних.
Позитивні числа зберігаються в прямому коді, а негативні – в коді додатному до 2. Щоб отримати число в такій формі, необхідно число в двійковому коді інвертувати і додати до нього „1”.
Наприклад: запишемо число -142 в додатному коді. Спочатку переведемо число з десяткової системи числення в війкову: 14210 = 0010 0001 01102. Інвертуємо:
1101 1110 1001 і додаємо 1:
+ 1
1101 1110 1010
Дійсні типи:
| Ім’я типу
| Опис
| Кількість значущих цифр
| Діапазон порядку
| Розмір в b
|
| Real
| Дійсне
| 11 .. 12
| -39 .. 38
|
|
| Double
| Дійсне подвійної точності
| 15 .. 16
| -324 .. 308
|
|
| Single
| Дійсне одинарної точності
| 7 .. 8
|
|
|
| Extended
| Дійсне високої точності
| 19 .. 20
| -4951 .. 4932
|
|
| Comp
| Ціле в формі дійсного
| 19 .. 20
| -263 +1 .. 263 -1
|
|
Розташування дійсних чисел в оперативній пам’яті.
Як і для цілих чисел всі байти розглядаються як єдине ціле.
N 0
|
| Мантиса числа
|
| Порядок числа
|
Числа зберігаються в нормалізованій формі, наприклад, представимо кілька чисел в нормалізованій формі:
723.3812 = 0.7233812×103 - 0.7233812 є мантисою числа, а 3 є порядком числа.
0.006206 = 0.6206×10-2 - 0.6206 є мантисою числа, а -2 є порядком числа
Для порядку і для мантиси відводиться певна кількість розрядів в залежності від типу числа. Найстарший розряд, з відведених для порядку, вважається знаковим для порядку. Найстарший розряд з усіх розрядів є знаковим для числа. Спосіб представлення позитивних і негативних значень мантиси і порядку такий же, як і для цілих чисел: позитивні значення записуються в прямому коді, а негативні - в додатному.
Припустимі операції для числових типів: арифметичні і операції відношень
Функції системної бібліотеки.
| Функція
| Призначення
| Тип аргументу
| Тип результату
|
| Abs(x)
| | x |
| Ціле, дійсне
| Ціле, дійсне
|
| Sqr(x)
| X2
| Ціле, дійсне
| Ціле, дійсне
|
| Sqrt(x)
|  , x>=0
| Ціле, дійсне
| Дійсне
|
| Ln(x)
| Ln x, x>0
| Ціле, дійсне
| Дійсне
|
| Exp(x)
| ex
| Ціле, дійсне
| Дійсне
|
| Cos(x)
| cos x, x в радіанах
| Ціле, дійсне
| Дійсне
|
| Sin(x)
| sin x, x в радіанах
| Ціле, дійсне
| Дійсне
|
| Arctan(x)
| arctg x, результат в радіанах;
| Ціле, дійсне
| Дійсне
|
| Pi
| p
| -
| Дійсне
|
| Random
| Визначає випадкове число з проміжку 0..1
| -
| Дійсне
|
| Random(n)
| Визначає випадкове число з проміжку 0..n-1
| Ціле
| Ціле
|
| Randomize
| Процедура, необхідно виконати один раз на початку програми для того, щоб при кожному запуску програми формувалась різна послідовність випадкових чисел
|
-
|
|
| Round(x)
| Округлення до цілого по правилам математики
| Дійсне
| Ціле
|
| Trunk(x)
| Повертає цілу частину дійсного числа в цілому форматі
| Дійсне
| Ціле
|
| Int(x)
| Повертає цілу частину дійсного числа в дійсному форматі
| Дійсне
| Дійсне
|
| Frac(x)
| Повертає дробову частину дійсного числа в дійсному форматі
| Дійсне
| Дійсне
|
| Inc(x[,n])
| Збільшує задане число X на 1 або n
Inc(x) - збільшення х на 1
Inc(x,5) - збільшення х на 5
| Ціле
| Ціле
|
| Dec(x[,n])
| Зменшує задане число X на 1 або n
| Ціле
| Ціле
|
Символьний тип.
Ім’я типу Char.Значеннязаймає 1 байт.
Це тип даних, що складається з одного символу. Запис значення цього типу є символ, взятий в апострофи:‘а’, ‘8’, ‘%’.
Символ можна записати, використовуючи значення внутрішнього коду, поперед якого ставиться символ # . Наприклад, #97, #65.
Множина допустимих значень - множина всіх символів (255).
Допустимі операції - операції відношень.
Функції системної бібліотеки.
| Функція
| Призначення
| Тип аргументу
| Тип результату
|
| Ord(c)
| Визначає код символу С
| Символьний
| Цілий
|
| Chr(n)
| Визначає символ по його коду.
| Цілий
| Символьний
|
| Pred(c)
| Визначає символ, який знаходиться перед С
| Символьний
| Символьний
|
| Succ(c)
| Визначає символ, який знаходиться після С
| Символьний
| Символьний
|
