Зниження витрат виробництва та собівартості продукції – одна з основних умов зростання прибутку підприємства, підвищення рентабельності та ефективності його роботи.
Знижувати собівартості продукції можна внаслідок скорочення:
– витрат уречевленої праці, що може бути досягнуто поліпшенням використання засобів та предметів праці;
– затрат живої праці, що можуть бути скорочені за умови зростання продуктивності праці;
– адміністративно-управлінських витрат, зниження яких досягається розумною економією.
Основні шляхи зниження рівня собівартості продукції: підвищення технічного рівня виробництва; удосконалення організації виробництва; зміни структури й обсягу продукції; галузевих та інших чинників.
Підвищення технічного рівня виробництва може сприяти економії витрат внаслідок дії таких факторів:
1. Зниження норм витрат матеріалів. Економію обчислюють за формулою
де Ем – економія за рахунок зниження норм витрат матеріалів, грн; Нм0 та Нм1– норма витрат матеріалів до і після здійснення заходу, нат. од.; Цм – ціна матеріального ресурсу; Q1 – обсяг випуску продукції після здійснення заходу, нат. од.
2. Зростання продуктивності праці, тобто зниження трудомісткості продукції:
де Епр – економія за рахунок зниження трудомісткості продукції, грн; t0, t1 – трудомісткість продукції до і після здійснення заходу відповідно, нат.од.; C г0, C г1– середньогодинна ставка робітників до і після здійснення заходу відповідно, грн/год; %дзп – середній відсоток додаткової заробітної плати для певної категорії робітників; %всз – встановлений законодавством відсоток відрахувань на соціальні заходи, %.
3. Удосконалення організації виробництва і праці на підприємстві зумовлює економію витрат за рахунок спеціалізації
і розширення кооперування, яку визначають так:
Есп = (Сспп – (Цспопт + Вт.з.в)) 
Qсп ,
де Есп – економія витрат внаслідок поглиблення спеціалізації і розширення кооперування, грн; Сспп – собівартість одиниці виробів, виробництво яких планується розмістити на спеціалізованих підприємствах, грн/од.; Цспопт –оптова ціна виробу виготовленого на спеціалізованому підприємстві, грн; Вт.з.в – транспортно-заготовельні витрати на одиницю виробу, грн/од.; Qсп – кількість виробів, отриманих по кооперації зі спеціалізованих підприємств з моменту проведення спеціалізації до кінця року, нат. од.
4. Зміна структури й обсягу продукції зумовлює відносне зниження умовно-постійних витрат підприємства, яке можна обчислити так:
де Еум-п – економія витрат у результаті зниження умовно-постійних витрат підприємства, грн.; DQ% – приріст обсягу продукції в плановому році, %; Сум-п – сума умовно-постійних витрат у базовому році.
5. Загальний вплив зазначених факторів на собівартості продукції
Езаг = Ем + Епр + Есп + Еум-п .
Зниження собівартості продукції за рахунок зростання продуктивності праці DСпр(%):
DСпр = (1 - Із.п / Іпр) aз.п ,
де Із.п та Іпр – індекси зростання середньої заробітної плати та продуктивності праці відповідно; aз.п – частка заробітної плати у собівартості продукції.
Зниження собівартості продукції (%) за рахунок зміни умовно-постійних витрат DСум-п:
DСум-п = (1 - Іум-п / ІQ) aум-п, %,
де Іум-п/ІQ – індекси зростання умовно-постійних витрат та обсягу виробництва відповідно; aум-п – частка умовно-постійних витрат у собівартості продукції, %.
