Нормування оборотних засобів — установлення науково-обґрунтованих норм визначення мінімальних розмірів оборотних засобів, необхідних для забезпечення безупинного нормального функціонування виробництва. Найбільш поширені методи встановлення норм такі.
Аналітичний метод – норма, установлена через фактичне значення оборотних засобів за визначений період.
Коефіцієнтний метод – установлення нового нормативу оборотних засобів шляхом внесення змін у колишній норматив з урахуванням росту обсягів виробництва і прискорення оборотності оборотних засобів.
Метод прямого розрахунку – передбачає визначення норм оборотних засобів за допомогою розрахункових формул.
Економіко-математичний метод – визначення норм за допомогою комп'ютерних програм, математичних методів.
Нормування витрат матеріальних ресурсів – це встановлення граничнодопустимої величини їх витрат, потрібної для виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) в умовах конкретного виробництва з урахуванням застосування прогресивних технологій та вдосконалення виробничого процесу. Нормування витрат матеріальних ресурсів спрямоване на виявлення та мобілізацію внутрішніх резервів для їх раціонального використання. Скорочення питомих матеріальних витрат, що припадають на одиницю продукції, тобто зниження її матеріаломісткості, дає змогу підприємству підвищити ефективність використання матеріальних ресурсів.
Нормування за допомогою методу прямого розрахунку:
1. У виробничих запасах:
де Д – денна потреба у певному виді матеріальних ресурсів; Здн – період поставки певного матеріалу на підприємстві (норма запасу в днях);
де Мзаг – загальна річна потреба в певному виді ресурсів (у натуральних одиницях);
де Зтех – поточний запас, визначений частотою постачань, являє собою резервний час між двома суміжними поставками і за умови рівномірних поставок; Згар – гарантійний чи страховий запас (на випадок перебоїв чи непередбачених ситуацій); Зтр – транспортний запас – кількість днів, необхідних для поставки (час між надходженням платіжних документів і самих матеріалів); Зсез – сезонний запас – складається для організацій та підприємств в місцях, де поставки протягом року неможливі (доставки матеріалів водним шляхом або по льодовому покриттю); Зпідг – підготовчий запас – це час, необхідний для комплектації, лабораторного аналізу, прийому та доставки матеріалів зі складів і баз.
2. У незавершеному виробництві. Оборотні засоби в незавершеному виробництві нормуються в тих галузях народного господарства, де період одного виробничого циклу більший за один день:
де Sдоб – собівартість денна випуску всієї продукції, грн (добуток собівартості одиниці продукції на кількість продукції в добу); Тц – тривалість циклу виготовлення продукції (днів); Кнз – коефіцієнт наростання затрат;
,
де Sо – одноразові витрати на початку циклу виготовлення продукції; Sпот – поточні витрати на виготовлення продукції.
3. У витратах майбутніх періодів:
де Сп – залишки коштів на початок періоду; Спл – сума витрат, які слід буде зробити в плановому році; Спог – сума для майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції.
4. У запасах готової продукції:
де Сдоб – виробнича собівартість одноденного випуску продукції; Здн – норма запасу готової продукції на складі в днях, необхідної для підготовки продукції до реалізації (комплектація, пакування, фасування, відвантаження споживачам, а також виписка і здача в банк необхідної платіжної документації).
