Підприємства ведуть паралельно два види обліку амортизаційних відрахувань: податковий облік і бухгалтерський облік. Податковий облік здійснюється за встановленими державою нормами амортизації.
Якщо об'єкт належить: до першої групи основних фондів – то це 8% від балансової вартості за рік; до другої групи – 40%, до третьої групи – 24%, до четвертої групи – 60% від балансової вартості
Міністерством фінансів України встановлено п’ять методів нарахування амортизаційних відрахувань, метою яких є створення реального джерела відновлення основних фондів, які підприємства обирають самостійно.
Бухгалтерський облік містить п’ять способів (методів) амортизаційних відрахувань. Ці методи представлені в Положенні стандарті бухгалтерського обліку №7 від 18 травня 2000 р.
1. Метод прямолінійний(рівномірний). Суть методу полягає в рівномірному нарахуванні амортизаційних відрахувань у плині всього терміну служби. Відсоток, що береться від балансової вартості, – це норма амортизації.
Норму амортизації для прямолінійного методу обчислюють:
Вп – первісна вартість; Вл – ліквідаційна вартість; Тн – термін служби; Тн – нормативний. якщо Вл » 0, то норма амортизації є залежністю від нормативного терміну служби.
Річна сума амортизаційних відрахувань:
Аріч = На ×Вп
Вп – середньорічна початкова вартість.
Таким чином, за прямолінійним методом амортизацію нараховують рівними частками в плині всього терміну служби. Він передбачає рівномірне зношування.
Переваги прямолінійного методу – простота і зрозумілість для користувачів; не відбувається подорожчання продукції.
Недоліки – не враховані досягнення науково-технічного прогресу і не створюється база для НТП.
Суть прискореного амортизації полягає в тому, що в першу половину терміну служби нараховується 70–80% вартості основних фондів. Переваги прискорених методів – вонивраховують можливість інфляції, прискорюють процес відновлення активної частини основних фондів; нагромаджують достатні засоби для технічного чи переозброєння основних фондів; зменшують податок на прибуток; уникають фізичного і морального зносу основних фондів.
2. Метод зменшення залишкової вартості (залишковий). Відповідно до цього методу щорічні амортизаційні відрахування одиниці основних фондів обчислюють у вигляді фіксованих відсотків від залишкової вартості коефіцієнт (ставка) амортизації:
де Вⁿлікв – залишкова вартість n-го року; Вп – первісна вартість.
Річну норму амортизації (у відсотках) обчислюють як різницю між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату відділення ліквідаційної вартості об’єкта на його початкову вартість.
Величина річної амортизації:
Aріч = Pa × Взал .
3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості (подвійно-залишковий) – річну суму амортизаційних відрахувань визначають добутком подвоєної норми прямолінійної амортизації на залишкову вартість основних фондів:
4. Метод кумулятивний (сума чисел)– річну суму амортизації визначають як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховують шляхом ділення кількості років, що залишаються до кінця очікуваного терміну використання об’єкта основних фондів на умовний строк служби. Термін служби об'єкта розраховується в умовні роки. Наприклад при Тн=10 років: Тум=1+2+3+…+10 = 55;
Ва¹ = 10/55; Ва² = 9/55.
Річну норму амортизації визначають як добуток кумулятивного коефіцієнта на початкову вартість основних фондів. Кумулятивний метод використовують у галузях з високими темпами морального зношування.
5. Виробничий метод– визначають місячну норму амортизації у відсотках від обсягу продукції, що випускається. Місячну норму амортизації визначають як добуток фактичного місячного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації. Виробничу ставку обчислюють шляхом ділення початкової вартості на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити з використанням цього об’єкта:
де G–обсяг продукції, що випускається; Нвира - виробнича норма амортизації;
З амортизаційних сум, що включаються у витрати виробництва формується амортизаційний фонд, що надалі використовується для відновлення основних фондів. Амортизаційний фонд – одне з джерел подальшого розвитку підприємства:
∑Gпл – запланований обсяг продукції за весь термін роботи.
