Існують два методи обліку основних фондів – натуральний і вартісний.
Натуральний метод використовують для визначення виробничої потужності підприємства, розроблення балансу устаткування, удосконалення складу основних фондів.
Натуральний облік провадять таким чином: на кожний інвентарний об’єкт запроваджують картку, в якій визначені основні показники кожного об’єкта (площа, потужність, кількість устаткування. На транспорті це експлуатаційні показники транспортних засобів: вантажність, потужність двигунів, швидкість).
Вартісний метод застосовують для визначення розмірів амортизації, калькулювання собівартості продукції, а також загальної суми основних фондів. Складання всіх вартостей об’єктів даного підприємства становить початкову вартість основних фондів.
Обидва ці обліки ведуться паралельно в картках обліку і доповнюють один одного.
Вартісний облік можна вестися по початкової (балансової) вартості, відбудовної і залишкової вартості.
Початкова вартість – це вартість первісних витрат на виготовлення і придбання засобів праці, транспортування, монтаж і інші витрати, зв'язані з їхнім впровадженням у дію. По цій вартості основні фонди беруться на баланс підприємства.
Основні фонди мають свій життєвий цикл і знаходяться в постійному русі. При довгостроковому використанні основних фондів, особливо в умовах високого рівня інфляції, початкова вартість перестає відповідати її дійсному значенню. Тому, для усунення викривлення впливу цінового фактору використовують оцінку основних фондів по їх відновній вартості.
Відновна вартість – це вартість у даний момент часу (реальна, з урахуванням інфляції). Може бути отримана в результаті переоцінки основних фондів. Відновна вартість важлива для процесу приватизації.
Ввід = Вп(б) × Кінд, грн.,
Вп(б) – початкова (балансова) вартість; Кінд – коефіцієнт індексації, враховує інфляцію і деінфляцію.
Залишкова вартість – це первісна чи відновна вартість з урахуванням зносу, тобто вартість ще не перенесена на виготовлену продукцію.
Взал = (Вперв – Сзн) × Кінд, грн.,
де Сзн – сума зносу.
Ліквідаційна вартість – це вартість об'єкта в момент списання чи ліквідації.
Ринкова вартість – це вартість, що враховує ринкові фактори (місця розташування, якість об'єкта) стосовно відновної вартості. Ринкова вартість не завжди дорівнює відновної.