Менеджмент як вид діяльності націлений на продуктивне використання організацією залучених із зовнішнього середовища ресурсів і досягнення поставлених цілей. Менеджмент (англ — управляти) — вид діяльності, спрямованої на працівників організації з метою координації їх дій для досягнення поставлених перед організацією цілей. Система менеджменту — сукупність взаємопов'язаних елементів організації, що взаємодіють між собою і зовнішнім середовищем для досягнення поставлених цілей на основі оптимального використання трудових, матеріальних, фінансових ресурсів. Менеджмент охоплює процеси планування, організування, мотивації та контролю, у ході яких формуються і досягаються означені цілі. Характерною особливістю сучасного менеджменту є тісний зв'язок з соціологією, психологією, конкретними емпіричними дослідженнями організації.
Оксфордський словник англійської мови дає такі тлумачення “менеджменту”:
1. Менеджмент — це спосіб та манера спілкування з людьми (працівниками).
2. Менеджмент — це влада та мистецтво управління.
3. Менеджмент — це вміння та адміністративні навички організувати ефективну роботу апарату управління (служб працівників).
4. Менеджмент — це органи управління, адміністративні одиниці, служби і підрозділи.
Отже, не існує однозначного визначення менеджменту. В організації його можна розглядати як специфічний апарат, як спеціальний інструмент, що використовується з метою впорядкування структури, впливу на зовнішні та внутрішні фактори результативності та продуктивності, мобілізації та ефективного використання всіх видів ресурсів задля досягнення цілей.
Об'єкт менеджменту (об'єкт управління) — виробничо-господарська організація та її зовнішнє оточення.
Суб'єкт менеджменту (суб'єкт управління) — скеровувач управлінських дій.
Суб'єкт управлінської діяльності — особа, що реалізує управлінські відносини.
Предмет менеджменту — система виробничих відносин, яка формується в організації між працівниками керуючої та керованої систем у процесі створення продукту, призначеного для потреб ринку.
