русс | укр

Мови програмуванняВідео уроки php mysqlПаскальСіАсемблерJavaMatlabPhpHtmlJavaScriptCSSC#DelphiТурбо Пролог

Компьютерные сетиСистемное программное обеспечениеИнформационные технологииПрограммирование


Linux Unix Алгоритмічні мови Архітектура мікроконтролерів Введення в розробку розподілених інформаційних систем Дискретна математика Інформаційне обслуговування користувачів Інформація та моделювання в управлінні виробництвом Комп'ютерна графіка Лекції


ЛАВИННО-ПРОЛЕТНЫЙ ДИОД


Дата додавання: 2014-05-05; переглядів: 1009.


План

1. Рішення користувачів звітності за результатами аудиту.

2. Відповідальність суб'єктів аудиторської діяльності.

 

Ключові слова та поняття: користувачі результатів аудиту, межі повноважень, максимальні повноваження.

Після вивчення теми ви повинні вміти:

• розрізняти поняття "мета", "цілі", "завдання'' до учасників (користувачів) аудиту;

• визначати завдання аудиту за законодавством та системою нор­мативного регулювання аудиторської діяльності;

• визначати економічні інтереси користувачів аудиту;

• характеризувати інформацію, що цікавить користувача аудиту;

• приймати відповідні рішення, ґрунтуючись на матеріалах аудиту;

• характеризувати права користувачів інформації та замовників аудиту;

• визначати повноваження замовників у межах їхніх повноважень стосовно обсягів і напрямів аудиторських перевірок;

• складати робочі документи щодо інформації переданої управлінському персоналу в усній чи письмовій формі;

• визначати доречні форми повідомлення інформації управлінському персоналу;

• дотримуватися вимог законодавчих та нормативних актів щодо зобов'язань аудитора та збереження конфіденційності інформації.

 

1. У ринкових умовах значно розширюється коло користувачів облікової, контрольної, аналітичної інформації.

В Україні у сфері фінансового контролю аудиторська діяльність регулюється Господарським кодексом України, Законом України «Про аудиторську діяльність», іншими нормативно-правовими актами та стандартами аудиту. Ці законодавчі і регуляторні акти деякою мірою визначають коло осіб, які є користувачами результатів аудиту.

Користувач результатів аудиту - це юридична чи фізична особа, зацікавлена в достовірності інформації, що підлягала аудиту. Адже саме користувач буде в подальшому приймати відповідні рішення, ґрунтуючись на матеріалах аудиту, вважаючи звітну інформацію за достовірну.

Так, підприємстванайбільше цікавить оцінка ефективності господарських операцій; власників і акціонерів - прибутковість вкладе­них ними капіталів і рівень ризику їх можливої втрати; кредиторів - можливість своєчасного погашення заборгованості; інвесторів - наскільки ефективно працюють вкладені ними господарські засоби; державні органи - як суб'єкти підприємницької діяльності виконують свої зобов'язання перед державою.

Отже, в кожного користувача різні економічні інтереси, тому всі вони зацікавлені мати найбільш достовірну інформацію про реальний стан суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про аудиторську діяльність»,користувачі інформації мають право виступати замовниками на проведення аудиту та виконання інших аудиторських послуг, установлювати обсяги та напрями аудиту в межах повнова­жень, визначених законодавством, установчими документами або відповідними договорами.

Максимальні повноваження при визначенні обсягу аудиту маєвласник, а представники державних контролюючих органів і контрагенти - лише в межах, наданих їм законодавством або визначених угодами.

Усі учасники аудиту також переслідують різні цілі (табл. 1).

Крім зовнішніх регулюючих або наглядових органів, яким аудитор надсилає інформацію з питань аудиту суб'єкта господарювання, аудитор повинен вчасно повідомляти таку інформацію, яка має значення для самого управління й виявлена в процесі аудиторської перевірки фінансових звітів. Це дає можливість особам, що відповідають за управління, вжити відповідних заходів.

Надання рекомендацій щодо інформування управлінського персоналу з питань аудиту обговорено в МСА 260 "Повідомлення інформації з питань аудиту найвищому управлінському персоналу".

Таблиця 1.

Цілі учасників (користувачів аудиту)

  Учасники (користувачі аудиту)     Характеристика їх цілей
Аудитори Формулювання та висловлення думки про достовірність і відповідність фінансової звітності суб'єкта господарювання даним його бухгалтерського обліку
Власники Отримання всього спектра достовірної інформації, необхідної для управління підприємством, уникнення штрафних санкцій, запобігання порушень законодавства
Інвестори та акціонери Цікавляться ризиком, який властивий інвестиціям, і доходами від інвестицій. їм необхідна інформація, яка допомагає визначити, що необхідно робити: купувати, утримувати або продавати. Акціонери зацікавлені в отриманні інформації, що дає їм можливість оцінити здатність підприємства виплачувати дивіденди
Працівники суб'єкта господа­рювання Зацікавлені в отриманні інформації відносно стабільності та прибутковості роботодавця. їх також цікавить інформація, яка дає можливість оцінити здатність підприємства забезпечити належний рівень оплати праці, пенсій і зайнятість
Позикодавці суб'єкта господа­рювання Зацікавлені в отриманні інформації, що дає можливість визначити чи будуть позики та нараховані відсотки своєчасно повернуті
Постачальники та інші кредитори Зацікавлені в отриманні інформації, що дає можливість визначити чи будуть своєчасно погашені суми заборгованості перед ними
Інші клієнти суб'єкта господа­рювання Проявляють зацікавленість відносно безперервності діяльності підприємства, особливо у випадках, коли вони мають довготривалі угоди з підприємством або залежать від нього
Уряд та урядові установи Зацікавлені в розміщенні ресурсів, і, таким чином, у діяльності підприємства. Інформація про господарюючі суб'єкти необхідна для регулювання їх діяльності, формування податкової політики, отримання статистичних даних про національний дохід тощо
Громадськість Оскільки підприємства впливають на суспільство різними способами, наприклад, шляхом сплати податків до місцевих бюджетів, забезпечення зайнятості тощо, то достовірні фінансові звіти можуть допомогти громадськості безпосередньо наданням інформації стосовно останніх тенденцій і досягнень у добробуті підприємства та обсягів його діяльності

 

 

Цим МСА визначено форми повідомлення інформації. Аудитор може повідомляти інформацію управлінському персоналу усно або письмово. На це впливають наступні фактори:

• розмір, операційна структура, організаційно-правова форма суб'єкта господарювання і процес повідомлення інформації на суб'єкті господарювання,де проводиться аудиторська перевірка;

• характер, чутливість і важливість інформації з питань аудиту, яка має значення для управління;

• домовленість щодо регулярних зустрічей або звітування про інформацію з питань аудиту, яка має значення для управління;

• обсяг постійних контактів та контакти, які підтримує аудитор з управлінським персоналом.

Якщо управлінська структура суб'єкта господарювання чітко не визначена, то аудитор повинен узгодити із замовником, кому треба повідомляти важливу для управління інформацію з питань аудиту. З цією метою МСА рекомендують до листа-зобов'язання включити:

• опис форми, в якій буде повідомлятися інформація з питань аудиту, що має значення для управління;

• зазначення відповідних осіб, яким буде повідомлятися така інформація;

• зазначення будь-якої інформації з конкретних питань аудиту, яка має значення для управління, а отже, її треба повідомляти згідно з попередньою домовленістю.

У будь-якому випадку вся інформація з питань аудиту, яка має значення для управлінського персоналу, в усній чи письмовій формі, повинна бути задокументована в робочих документах аудитора.

Після закінчення аудиторської перевірки керівництво підприємства також повинно вчинити ряд дій для реалізаціїматеріалів аудиту. До них, зокрема, відноситься:

• складання "Проекту" Рішення за матеріалами аудиту";

• розгляд його на Загальних зборах (акціонерів, учасників тощо);

• складання довідок, необхідних для пояснення окремих питань користувачам аудиторського висновку;

• передача матеріалів аудиту: висновок чи звіт - замовнику; висновок - зацікавленим користувачам; публікація у періодичній пресі.

 

2. За неналежне виконання своїх обов'язків аудитори несуть професійну, дисциплінарну та майнову відповідальність перед клієнтом, органами, що видали дозвіл на заняття аудиторською діяльністю, аудиторською фірмою, третіми особами.

У ході виконання аудиту відповідальність, згідно з договором, розподіляється між аудитором, замовником та третіми особами (інвестори, кредитори, постачальники, акціонери тощо). Аудитор несе відповідальність перед замовником за професійну думку. Замовник несе відповідальність перед аудитором за фінансову звітність та вхі­дні залишки за рахунками, а також перед третіми особами в порядку черговості погашення боргів.

До аудиторів можуть бути застосовані й інші види відповідальності (а не тільки майнова чи інша цивільно-правова, наприклад кримінальна), відповідно до законодавства України.

Ст. 22 Закону України "Про аудиторську діяльність" передбачає, що порядок застосування стягнень до аудиторів (аудиторських фірм) визначається АПУ, а її рішення щодо стягнень можуть бути оскаржені в суді.

АПУ окремим рішенням затвердила Положення про Дисциплінарну комісію Аудиторської палати України(Рішення АПУ №176/9.2 від 266.04.2007 р.), яким визначаються її головні завдання. До них, зокрема, відносяться:

- розгляд матеріалів дисциплінарного впровадження по фактам порушення аудиторами та аудиторськими фірмами України вимог Закону України "Про аудиторську діяльність", стандартів аудиту та норм професійної етики;

- прийняття рішень, спрямованих на запобігання в аудиторській практиці порушень професійних та законодавчих вимог щодо аудиторської діяльності та її якості.

 

Питання для самоконтролю?

1. Які види відповідальності і перед ким несе аудитор?

2. Як розподіляється відповідальність між аудитором, замовником та третіми особами?

3. Як діє аудитор у разі виявлення суттєвої інформації, що може мати вплив на фінансову звітність клієнта? Чи несе він за це відповідальність?

4. Які нормативні документи та законодавчі акти України визначають міру відповідальності аудитора?

5. Які форми повідомлення інформації замовнику аудиту доречні?

 

Тема 11. Аудиторські послуги їх об'єкти і види

План

1. Поняття про послуги аудиторських фірм та їхні види.

2. Супутні та інші послуги.

Ключові слова та поняття:завдання з надання впевненості, супутні послуги, інші послуги, організаційне забезпечення аудиту, методичне забезпечення аудиту, консультування, звіт аудитора (аудиторської фірми).

Після вивчення теми ви повинні вміти:

• визначати перелік аудиторських послуг у межах чинного законодавства та рішень професійних організацій;

• дотримуватися принципів, які супроводжують надання супутніх аудиту послуг;

• застосовувати загальні професійні вимоги до аудиторських послуг;

• класифікувати аудиторські послуги з метою розподілу всіх видів послуг на певні ряди за ознакою об'єктів цих послуг;

• застосовувати заходи контролю якості аудиторських послуг;

• опрацьовувати внутрішні стандарти, які стосуються методичного та організаційного забезпечення аудиту;

• застосовувати програмне забезпечення аудиту історичної фінансової інформації, огляду та супутніх послуг аудиторських фірм (аудиторів);

• документувати процес надання супутніх та інших послуг, пов'язаних з професійною діяльністю аудиторів;

• характеризувати переваги і недоліки різних видів співробітницт­ва аудиторської фірми і клієнта.

1. Ділові контакти аудиторської фірми з підприємством-клієнтом зазвичай не обмежуються аудиторськими перевірками. В межах комплексу послуг, запропонованого аудиторськими фірмами, використовується багато різних можливостей.

Послуги, які надаються аудиторами (аудиторськими фірма­ми), поділяються на:

завдання з надання впевненості, що виконуються згідно з Міжнародною концептуальною основою завдань з надання впевненості та відповідними стандартами (Міжнародними стандартами аудиту, Міжнародними стандартами завдань з огляду, Міжнародними стандартами завдань з надання впевненості);

супутні послуги, визначені Міжнародними стандартами супутніх послуг;

інші послуги, пов'язані з професійною діяльністю аудиторів (аудиторських фірм), які визначені Аудиторською палатою України відповідно до Закону України "Про аудиторську діяльність";

• організаційне та методичне забезпечення аудиту.

Відповідно до ст. З Закону України "Про аудиторську діяльність",аудитори (аудиторські фірми) можуть надавати інші аудиторські послуги, пов'язані з їхнього професійною діяльністю, зокрема по веденню та відновленню бухгалтерського обліку, у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, експертизи та оцінки стану фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Перелік послуг, які можуть надавати аудитори (аудиторські фірми), визначається Аудиторською палатою України відповідно до стандартів аудиту.

До завдань з надання впевненості належать:

1) аудит історичної фінансової інформації, зокрема фінансової звітності;

2) огляд історичної фінансової інформації, зокрема фінансової звітності;

3) завдання з надання впевненості, що не є аудитом чи оглядом історичної фінансової інформації:

• оцінювання (перевірка) ефективності (відповідності) системи внутрішнього контролю (аудиту);

• оцінювання (перевірка) ефективності (відповідності) використання виробничих потужностей;

• оцінювання (перевірка) ефективності (відповідності) функціонування системи управління;

• оцінювання (перевірка) ефективності (відповідності) системи матеріального стимулювання та оплати праці персоналу замовника або третіх осіб;

• оцінювання (перевірка) ефективності (відповідності) систем управління персоналом;

• оцінювання (перевірка) ефективності (відповідності) інформаційних систем (технологій);

• оцінка (перевірка) ефективності систем інформаційної безпеки діяльності підприємства;

• оцінювання (перевірка) ефективності (відповідності) систем корпоративного управління;

• оцінювання відповідності діяльності підприємства вимогам законодавства (податкового, митного, господарського тощо);

• оцінювання (перевірка) відповідності вимогам законодавства управлінських рішень або окремих господарських операцій;

• економічні експертизи (в тому числі судова за наявності відповідної атестації судового експерта);

• оцінювання вартості активів (у тому числі незалежна за наявності кваліфікаційного свідоцтва оцінювача);

• оцінювання (тестування) надійності системи бухгалтерського обліку;

• оцінювання (тестування) відповідності рівня професійних знань персоналу бухгалтерії;

• здійснення на замовлення розрахунків (економічний, фінансовий, стратегічний та інші види аналізу) для оцінювання стану та результатів господарської діяльності;

• перевірка прогнозної фінансової інформації;

• інші завдання, які виконуються як завдання з надання впевненості.

2. Встановлення положень і надання рекомендацій стосовно професійної відповідальності виконавців, а також форми і змісту висновку (звіту), що надається у зв'язку з виконанням супутніх послуг аудиторської фірми описано в МССП 4400 "Завдання з виконання погоджених процедур стосовно фінансової інформації", МССП 4410 "Завдання з підготовки фінансової інформації".

Відповідно до цих стандартів, супутні послуги охоплюють погоджені процедури стосовно фінансової інформації та завдання з підготовки фінансової інформації.

Завдання з погоджених процедур.У завданні з погоджених процедур аудитор зобов'язується виконати ті аудиторські процедури, які були погоджені аудитором, суб'єктом господарювання та будь-якими відповідними третіми сторонами, атакож навести виявлені фактичні дані у висновку.

Одержувачі цього висновку повинні оформлювати свої власні висновки на підставі висновку аудитора. Передбачається, що висновок надаватиметься лише тим сторонам, з якими ці процедури погоджено, оскільки інші сторони, не обізнані з обґрунтуванням таких процедур, можуть неправильно розтлумачити їхні результати.

Завдання з підготовки інформації.У завданні з підготовки інформації бухгалтер має використовувати бухгалтерський, а не аудиторський досвід для збирання, класифікації та узагальнення фінансової інформації.

Окремим напрямом надання аудиторських послуг є процедури консультування.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про аудиторську діяльність», аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються експертним висновком або актом.

Результати надання інших аудиторських послуг оформляються відповідно до стандартів аудиту.

Основними видами консультування в професійній діяльності аудиторів (аудиторських фірм) можуть бути;

1. Консультування з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності:

• обрання облікової політики;

• встановлення та дотримання методології бухгалтерського обліку;

• організація бухгалтерського обліку;

• організації податкового обліку та податкової звітності;

• консолідації фінансової звітності;

• трансформації звітності за іншою, ніж та, що застосовується, концептуальною основою;

• інші види консультацій замовника з питань обліку, звітності, оподаткування.

2. Консультації з питань системи внутрішнього контролю.

3. Консультації з питань оподаткування.

4. Консультації з питань застосування інформаційних технологій

5. Консультації з інших питань управління та ведення бізнесу:

• правового забезпечення прийняття (або результатів прийняття) управлінських рішень щодо зміни форм власності, форм господарювання, функцій власності, легітимності окремих господарських операцій, та ін.;

• організаційного забезпечення управління - структуризація, реструктуризація, перебудова, розробка нової системи обліку, внутрішнього контролю, внутрішнього аудиту, управління в цілому, розробка внутрішніх інструкцій для посадовихосіб, внутрішніх стандартів корпоративного управління тощо;

• інформаційного забезпечення управління - консультування щодовибору програмних продуктів або технічної бази завтоматизації обліку та внутрішнього контролю (аудиту);

• розроблення схем документообігу, форм внутрішніх документів та інформаційних потоків у системі управління замовника; проведення тренінгів, внутрішньофірмових семінарів з питань обліку, оподаткування, правового забезпечення та організації управління, безпеки бізнесу для співробітників замовника тощо;

• управління грошовими потоками, інвестиційної політики.

Організаційне та методичне забезпечення аудитуголовним чином спрямоване на:

• розроблення та видання методичних матеріалів (вказівок, рекомендацій, практичних посібників, внутрішніх стандартів, програмного забезпечення) для аудиторів та аудиторських фірм;

• проведення професійних тренінгів для практикуючих аудиторів;

• здійснення заходів з контролю якості аудиторських послуг.

 

Питання для самоконтролю?

1. Що таке послуги аудиторських фірм?

2. Як класифікуються послуги аудиторських фірм?

3. Як надаються консультаційні послуги аудиторських фірм?

4. Яких принципів дотримуються аудитори при наданні аудиторських послуг?

5. Які загальні професійні вимоги застосовуються до супутніх послуг?

6. Які заходи контролю якості застосовуються до супутніх послуг?

7. Що є "іншими аудиторськими послугами"?

8. Назвіть основні види консультування.

 

Список літератури

1. Адамс Р. Основи аудита. М.: Аудит, ЮНИТИ, 1995 року.

2. Аренс А., Лоббек Дж . Аудит.-М.: Фінанси і статистика, 1996. -560 с.

3. Білуха М.Т. Курс аудиту – К.: Вища школа – Знання, 1998.-573.

4. Бутинець Ф.Ф., Б.Ф. Усач, Виговська Н.Г., Петренко Н.І. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібник. - Житомир: ПП. „Рута”, 2001. 416 с.

5. Ватуля І.Д. Канцедал Н.А. Аудит практикум. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 304 ст.

6. Гончарук Я.А. Рудницький В.С. Аудит: Навчальний посібник: - Львів: Світ, 2007.-443 с.

7. Давидов Г.М. Аудит: Навчальний посібник 3-е видання Знання, 2002. – 363 с.

8. Дмитренко І.М. Організаційно-методологічні аспекти розвитку в умовах формування ринкових відносин. Автореферат дисертація кан.еконє наук. – Донецьк: 1997. – 24 с.

10. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація – К.: Знання 2004 402 с.

11. Ільїна С.Б. Основи аудиту Київ. Кондор. 2006.

12. Іваніна О.О. Аудит туристичної діяльності 2005.

13. Загородній А.Г. та інш. Аудит: теорія і практика: Навчальний посібник .- Львів: Видавництво Національного університету „ Львівська політехніка”, 2003 .- 364 с.

14. Загородній А.Г. та інш. Аудит: теорія і практика: Навчальний посібник.- Львів: Видавництво Національного університету 2003.-364 с.

15. Іваніна О.О. Аудит туристичної діяльності. Навчальний посібник .- Київ 2005. 256 ст.

16. Кулаковська Л.П. Піча Ю.В, Основи аудиту: Навчальний посібник. - К: Каравела; Львів.: Новий світ. – 2004.- 568 с.

17. Огійчук М.Ф., Новиков І.Т., Рагуліна І.І. Аудит організація і методика. Навчальний посібник. Київ. Алерта 2010р – 584с.

18. Пшенична А.Ж. Аудит київ. Центр учбової літератури. 2008..-320с.

19. Рудницький В.С.Методологія і організація аудиту Економічна думка, 1998 .- 192 с.

20. Рудницький В.С. Внутрішній аудит: методологія і організація. Тернопіль: Економічна думка, 2000. – 104 с.

21. Савченко В.Я. Аудит: Навчальний посібник К.: 320 с.2004р.

22. Скобара В.В. Аудит: методологія і організація 1998 .-576 с.

23. Сопко В., Завгородній В. Організація бухгалтерського обліку економічного контролю та аналізу. Підручник. - Київ .- 280 с.2005р.

24. Сопко В.В. ,Верхоглядова Н.І. Організація і методика проведення аудиту” .Навчальинй посібник. – К.: ВД „Профіесіонал”,2004 р.

25. Усач Б.Ф. Аудит. Навчальний посібник .- К.: Знання .-223 с.

26. Усач Б.Ф., Душко З.О. ,Колос М.М. Організація і методика аудиту. .- К.: Знання 2006 . 295 ст.

27. Усач Б.Ф. Аудит за міжнародними стандартами. К.: Знання 2005.- 247 ст.

28. Черонелевський Л.М., Беренда Н.І. Аудит. Навчальний посібник 2002. – 466 с.

29. ШкірьН.Л., Нікульнеикова Т.Г., Залізняк Н.В. Аудит .Посібник. Магнолія 2006.-224с.

30. Черленевський Л.М., Беренда Н.І. Аудит. Навч. Посібник Міленіум 2002.-466 с.

 

ЛАВИННО-ПРОЛЕТНЫЙ ДИОД

(Конспект лекции) В.М.Богачев

 

3. Статическая характеристика ЛПД

Концепция. Структуру диода разбивают на две области: слой или область лавинного умножения (ОЛУ) и пролетное пространство (ПП) (рис. 3.1). Поскольку коэффициент ионизации , то ударная ионизация происходит в узком слое – области лавинного умножения: . В остальной части базы скорость дрейфа носителей практически постоянна (рис.3.2). Это так называемое пролетное пространство. Его ширина .

Рис. 3.1. Разбиение базы ЛПД на области Рис. 3.2. Зависимость скорости дрейфа носителей в сильном поле Рис. 3.3. Статическая характеристика ЛПД

Заметим, что согласно рис. 3.1, 3.2 область с малой напряженностью поля кВ/см составляет менее 5% обедненного слоя. Поэтому можно считать во всем пролетном пространстве. Для кремния кВ/см, см/сек.

Функция умножения и расчет тока. Введем функцию умножения , показывающую среднее число ионизирующих взаимодействий при пролете свободного носителя через слой умножения. Среднее время пролета . Поскольку имеется два типа носителей (электроны и дырки) с равной концентрацией в обедненном слое, то число соударений удваивается или, что эквивалентно, промежуток эффективной ионизации уменьшается вдвое .

Рассмотрим процесс ионизации поэтапно. За первый промежуток времени ток лавины достигает величины , где ток насыщения диода при отсутствии ионизации. К концу второго промежутка , в конце -го:

. (3.1)

Таким образом, ток нарастает в геометрической прогрессии

.  

 

.

При , < 1 ряд сходится и определяет статическую характеристику ЛПД

. (3.2)

Здесь , – коэффициент пропорциональности, . При пробое , откуда . Следовательно, и, согласно (1.6,б),

. (3.3)

При рабочих токах (!!). Ток резко растет с увеличением приложенного напряжения , поэтому ЛПД для стабилизации рабочей точки всегда питается от источника тока (рис.3.3).


<== попередня лекція | наступна лекція ==>
Тема 10. Реалізація матеріалів аудиту | Передумови виникнення науки управління організацією.


Онлайн система числення Калькулятор онлайн звичайний Науковий калькулятор онлайн