План
1. Контроль якості аудиторських послуг.
2. Події після дати балансу.
Ключові слова та поняття:партнер із завдання, група із завдання, моніторинг, система контролю якості, перевірка контролю якості, людські ресурси, розбіжність у думках, події після дати балансу, дата аудиторського висновку
Після вивчення теми ви повинні вміти:
• визначати елементи системи контролю якості аудиторської фірми;
• застосовувати політику відповідальності керівництва за якість на фірмі;
• контролювати роботу інших фахівців, асистентів, помічників;
• визначати обставини, за яких проводити аудит заборонено;
• дотримуватися відповідних етичних норм, які надали б достатньої впевненості щодо якості аудиторських послуг;
• застосовувати заходи контролю якості щодо підбору персоналу з виконання аудиторського завдання;
• визначати характер, час та обсяг перевірки контролю якості виконання аудиторського завдання;
• застосовувати моніторинг (розгляд та оцінку) системи контролю якості;
• визначати вплив подальших подій на результати аудиторського дослідження;
• класифікувати подальші події.
1. Питання контролю якості аудиторських послуг на сьогодні регулюється і здійснюється на різних рівнях.
1. Заходи контролю якості на рівні професійної організації, акредитованої Аудиторською палатою України:
• затвердження стандартів і відповідних рекомендацій для аудиторів (аудиторських фірм);
• складання програми перевірки якості, погодженої членами організації;
• забезпечення професійної компетенції осіб, залучених до перевірок;
• освітні і дисциплінарні заходи тощо.
2. Елементи системи контролю якості на рівні внутріфірмового контролюВстановлення стандартів та надання рекомендацій щодо відповідальності аудитора (аудиторської фірми) стосовно її системи контролю якості для виконання аудиторських завдань, є метою Міжнародного стандарту контролю якості 1.Зокрема з політики та процедур контролю якості для фірм:
• що виконують аудит та огляд історичної фінансової інформації;
• стосовно інших завдань з надання впевненості;
• що надають супутніх послуг.
Аудиторській фірмі слід запровадити політику і процедури контролю якості, що забезпечують виконання всіх аудиторських завдань відповідно до Міжнародних стандартів аудиту або відповідно до професійних стандартів та національних регуляторних і законодавчих вимог.
Характер, час, політика та процедури контролю якості аудиторської фірми залежать від багатьох чинників (наприклад, обсяг і характер її практики, її географічна розосередженість, організаційна структура, співвідношення доходів і витрат тощо).
Відповідно, політика і процедури, прийняті окремими аудиторськими фірмами, будуть різними, але будь-яка система складається з певного середовища контролю:
• підхід управлінського персоналу фірми до питань контролю;
• формалізована організаційна структура фірми;
• внутрішня система комунікацій між співробітниками; внутрішня культура на фірмі; внутрішньофірмові професійні стандарти; положення про структурні підрозділи;
• посадові інструкції;
• політика та методи керівництва на фірмі;
• кадрова політика;
• компетентність персоналу, що здійснює контроль;
• система заохочення підвищення якості.
Аудиторська палата України не встановлює конкретного переліку спеціальних процедур контролю якості для аудиторських фірм, але в своїх навчально-методичних матеріалах щодо застосування МСА надає характеристику системи внутрішньофірмового контролю якості, на яку впливає: розмір аудиторської фірми, кількість офісів, операційні характеристики фірми, розмір та специфіка клієнтів аудиторської фірми, види виконуваних завдань, чи входить вона до групи аудиторських компаній, або чи є вона членом мережі аудиторських фірм.
Підвищення внутрішньої культури на аудиторській фірмі вимагають від керівника прийняти на себе всю відповідальність за систему контролю якості. З цією метою керівник має заохочувати і Стимулювати розвиток внутрішньої культури на фірмі, проводячи семінари, офіційні чи неофіційні співбесіди, пояснювати, надсилати інформаційні листи тощо. Всі ці заходи необхідно викласти у внутрішніх документах фірми, навчальних матеріалах і включити їх до процедур атестації персоналу.
Керівник аудиторської фірми несе відповідальність за систему контролю якості в межах своїх повноважень. Одночасно, залежно від розміру та операційних характеристик фірми, керівник фірми може:
• доручити організацію та здійснення контролю якості одному з аудиторів як доповнення до його посадових повноважень;
• визначити особу, відповідальну за систему якості фірми;
• створити підрозділ контролю якості;
• прийняти виконання повноважень контролю якості повністю на себе.
Аудиторська фірма та її персонал, а при потребі - інші особи, що виконують аудиторські завдання, підпадають, поряд з відповідними етичними вимогами, під вимоги незалежності (включно з експертами, яких наймає фірма).
Щонайменше раз на півроку фірма повинна отримати письмове підтвердження дотримання своєї політики і процедур стосовно незалежності від усього персоналу.
Ухвалення рішення відносно початку або продовження роботи із клієнтом, або ж виконання певного завдання для даного клієнта повинні давати достатню впевненість, що аудиторська фірма приймає тільки ті завдання, які вона може виконати, а також відповідно оцінює ризики, пов'язані з наданням професійних послуг.
Аудиторській фірмі треба оцінювати потенційних клієнтів і постійно переглядати оцінку наявних клієнтів. Вирішуючи питання про прийняття чи збереження клієнта, треба враховувати незалежність фірми і можливість незалежного обслуговування клієнта, а також порядність управлінського персоналу клієнта.
Для досягнення якісного виконання аудиторського завдання керівництву фірми необхідно мати впевненість, що весь персонал фірми, який входить до призначеної групи із завдання,має необхідні навички, що дають йому змогу працювати з достатньою компетентністю; робота розподілена між персоналом на підставі рівня технічної підготовки й досвідченості, необхідних у конкретному випадку. Елемент системи контролю якості "людські ресурси"повинен також охоплювати такі питання:
• наймання (прийняття на роботу);
• оцінювання роботи персоналу;
• кваліфікація;
• компетентність;
• можливість кар'єрного зростання;
• посадові підвищення;
• винагороди;
• оцінювання потреб персоналу.
Весь персонал аудиторської фірми ознайомлюється з політикою та процедурами контролю якості, щоб мати обґрунтовану впевненість у тому, що політика і процедури є зрозумілими й застосовуються на практиці.
Аудитор і асистенти, які мають обов'язки з нагляду, повинні оцінювати професійну компетентність асистентів, що виконують завдання,визначаючи потрібний обсяг керівництва, нагляду і перевіркидля кожного з асистентів.
Будь-яке делегування роботи асистентам треба проводити так, щоб забезпечувалась обґрунтована впевненість, що цю роботу буде виконано з належною ретельністю й особами, які мають потрібний у цих умовах рівень професійної компетентності.
Асистенти, яким делегована робота, потребують належного керівництва.Це керівництво передбачає інформування асистентів про їхні обов'язки й цілі процедур, які вони мають виконати. Сюди входить також інформування їх про такі речі, як характер бізнесу суб'єкта господарювання та можливі облікові та аудиторські проблеми, що можуть вплинути на характер, час і обсяг аудиторських процедур, в яких вони задіяні.
Нагляд тісно пов'язаний з керівництвом і з перевіркою. Він може містити елемент як того, так і іншого. Під час аудиторської перевірки персонал, що має обов'язки з нагляду, виконує такі функції:
1. Стежить за ходом аудиторської перевірки, щоб визначити:
• чи мають асистенти навички і компетентність, необхідні для виконання поставлених перед ними завдань;
• чи розуміють асистенти вказівки до аудиторської перевірки;
• чи виконується робота відповідно до загального плану і програми аудиту.
2. Отримує інформацію та розв'язує важливі питання обліку й аудиту, що виникають під час аудиторської перевірки, оцінюючи їх важливість і змінюючи, за потреби, загальний план і програму аудиту;
3. Розв'язує всі суперечності у професійних судженнях між членами персоналу й обирає належний рівень консультування. Робота, яку виконує кожен асистент, потребує перевіркиперсоналом, який є принаймі настільки компетентним, щоб з'ясувати чи:
1) виконувалася робота відповідно до професійних стандартів та законодавчих і регуляторних вимог;
2) виносилися на додатковий огляд важливі питання;
3) проводилися відповідні консультації та чи документувалися й застосовувалися отримані в результаті висновки;
4) є необхідність у перегляді природи, часу та обсягу робіт, що виконуються;
5) отримані достатні та відповідні для складання висновку докази;
6) відповідно задокументована виконана робота;
7) було досягнуто цілей процедур виконання завдання.
Процес аудиту може містити (зокрема, у випадку великих комплексних аудиторських перевірок) прохання до персоналу, що не бере участі в аудиторській перевірці, виконати певні додаткові процедури перед наданням аудиторського висновку клієнту.
Ст. 20 "Спеціальні вимоги" Закону України "Про аудиторську діяльність" присвячена регламентації випадків, у яких забороняється проведення аудиту, з огляду на максимальне забезпечення якості аудиту та дотримання його незалежності від замовника. Положеннями Закону визначаються обставини, за яких проведення аудиту заборонено:
1) якщо розмір надання винагороди за надання аудиторських послуг не враховує необхідного для якісного виконання таких послуг часу, належних навичок, знань, професійної кваліфікації та ступінь відповідальності аудитора;
2) аудитором в інших випадках, за яких не забезпечуються вимоги щодо його незалежності.
Членам адміністративних, керівних та контролюючих органів аудиторських фірм, які не є аудиторами, а також засновникам, власникам, учасникам аудиторських фірм забороняється втручатися в практичне виконання аудиту в спосіб, що порушує незалежність аудиторів, які здійснюють аудит. Це дає змогу мінімізувати тиск на аудитора і вплив на формування його думки щодо перевіреної звітності.
2. Події після дати балансустосуються відображення у фінансових звітах сприятливих і несприятливих подій, що відбуваються між датою фінансових звітів (за Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 10 "Події після дати балансу" “датою балансу”) та датою затвердження фінансових звітів до публікації.
Такі події можуть бути двох типів:
• ті, що надають додаткові докази щодо умов, які існували на дату фінансових звітів;
• ті, що вказують на умови, які виникли після дати фінансових звітів.
Аудитор повинен розглянути вплив подальших подій на фінансові звіти та аудиторський висновок.
МСА 560 "Подальші події”надані рекомендації про обов'язки аудитора щодо подальших подій.
За цим МСА термін "подальші події"використовується як для визначення подій, що відбуваються між датою фінансових звітів та датою аудиторського висновку, так і для визначення фактів, виявлених після дати аудиторського висновку.
Аудиторові необхідно проаналізувати і оцінити подальші події за наступними напрямами:
• від дати фінансової звітності до дати аудиторського висновку;
• від дати аудиторського висновку до дати опублікування фінансових звітів;
• після опублікування фінансових звітів.
Подальші події можуть надати інформацію про ситуації на дату фінансових звітів, що можуть потребувати коригувань, або про ситуації, що виникли після дати складання фінансової звітності, які можуть потребувати розкриття.
За наслідками подій, що потребують коригування, підприємство зобов'язане внести зміни до окремих статей балансу чи інших звітних форм. Події, що потребують розкриття, не повинні бути відображені в основних формах річної фінансової звітності. З метою забезпечення користувачів звітності повною і достовірною інформацією, як правило, ці події мають бути розкриті в Примітках до річної фінансової звітності.
До подій, які відбулися після дати складання фінансових звітів і, огляд яких повинен виконати аудитор, зокрема, відносяться:
• істотні зміни в діяльності або фінансовому становищі;
• додаткова інформація відносно статей, відображених в обліку на основі попередньої або неповної інформації;
• здійснення будь-яких незвичних бухгалтерських коригувань;
• будь-які події (або ймовірність того, що вони відбудуться), які поставлять під сумнів відповідність облікової політики, використаної щодо складених фінансових звітів;
• істотні дії, прийняті радою директорів (нові зобов'язання, нові кредитори, позики, гарантії);
• плани або наміри, які можуть вплинути на балансову вартість або класифікацію активів, або зобов'язань у фінансових звітах (здійснені або планують продаж чи придбання суттєвих активів);
• зміни в стані правових питань, або істотні нові правові питання;
• початок або зміна в стані перевірки, розпочатої органами державного контролю і регулювання;
нове законодавство або постанова уряду, що впливає на діяльність підприємства;
• випуск нових акцій або облігацій, реорганізація чи ліквідація підприємства;
• відчуження активів державою або знищення (пожежі, повені, інші стихійні лиха).
Аудитор зобов'язаний одержати достатню впевненість у відношенні всіх істотних подій аж до дати складання аудиторського висновку. Він повинен переконатися в тому, що подальші події прийняті до уваги або розкриті у фінансових звітах. В протилежному випадку, аудитор розглядає питання про модифікацію аудиторського висновку.
Основними аудиторськими процедурами призначеними для визначення подальших подій можуть бути:
• огляд процедур і процесів, які проводить керівництво ;
• ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань Ради директорів і інших виконавчих органів, проведених після дати фінансових звітів;
• запити щодо проблем, які обговорені на зборах, протоколи, які ще не готові;
• ознайомлення з самою останньою проміжною звітністю, з кошторисами, прогнозами, бюджетами;
• ознайомлення з оперативними звітами керівництва й персоналу;
• огляд бухгалтерських записів і облікових регістрів після дати фінансових звітів;
• запити юристам щодо судових справ та позовів;
• ознайомлення з переліком укладених та анульованих договорів після дати фінансових звітів, з листами банків, клієнтів;
• вивчення фактичного виконання прогнозів, якщо такі були;
• спілкування з внутрішнім аудитором.
Активний пошук свідоцтв щодо подій, які відбуваються після дати аудиторського висновку, але до дати опублікування фінансових звітів, не є обов'язком аудитора, але аудитор не повинен нехтувати будь-якою інформацією, про яку він довідався до дати затвердження звіту.
Питання для самоконтролю?
1. Якими стандартами регулюються питання контролю якості аудиторських послуг.
2. Які існують рівні здійснення контролю якості?
3.Що є елементами системи контролю якості, притаманними внутрішньофірмовому контролю?
4.Що є середовищем контролю якості?
5.Яку відповідальність несе керівництво за систему контролю якості фірми?
6.Обгрунтуйте необхідність підсумкового контролю в аудиті.
7.Які передумови і процедури підсумкового контролю?
8.Розкрийте зміст поняття "подальші події" та поясніть їхній вплив на вид аудиторського висновку.
9. Які події потребують коригування?
10. Які події потребують розкриття?
