Для визначення місця розташування об'єкта М в різницево-дальномірній системі використовують принаймні дві пари станцій А В и А С (рис. 5.7) з пересічними під кутом 
лініями положення (гіперболами).
Якщо похибки виміру часу затримки по першій і другій парах рівні відповідно 
і 
, а базові кути першої і другої пар — 
і 
, то відповідно до формули (5.3)
Якщо ці похибки незалежні, то згідно (5.5)
(5.10)
При = = 
, що часто буває на практиці, вираження (5.10) спрощується:
Це співвідношення можна спростити для основних областей (I і II на рис. 5.7) робочої зони системи, де кут представляють через кути і , що поділяються дотичними до гіпербол у крапці М навпіл. Тому 
і, отже,
,
— табульований коефіцієнт, на основі якого будують лінії рівної точності, наприклад лінію, що обмежує робочу зону системи відповідно до рівняння 
.
Робоча зона різницево-дальномірної системи має складну конфігурацію, обумовлену геометричним фактором системи (розміщенням станцій).
5.5. Вплив геометричного фактора радіонавігаційної системи й умов поширення радіохвиль на точність визначення місця розташування об'єкта
При побудові робочих зон РНС уводять геометричний фактор системи Г, що зв'язує точність місцезнаходження з видом системи і взаємним розташуванням станцій і об'єкта. При визначенні границь робочих зон РНС використовувалася формула (5.5), звідки
(5.11)
оскільки при рівно точних вимірах радіонавігаційного параметра р = 
, = 
.
З формули (5.11) одержимо загальне вираження для геометричного фактора РНС
(5.12)
що уявляє відношення похибки визначення місця розташування до похибки виміру РНП. З (5.12) випливає, що лінії рівної точності, використані раніше для визначення робочих зон РНС, є лініями постійного геометричного фактора. Отже, вираження (5.12) може бути використане для побудови ліній рівної точності, зокрема для визначення границь робочих зон.
Для дальномірної РНС градієнт gD=l. Отже,
Для кутомірної системи ga=l/D і
Для різницево-дальномірної системи 
і
Аналіз приведених формул дозволяє вибрати найбільш раціональне розташування станцій системи (геометрію системи) для обслуговування заданого району, наприклад району інтенсивного мореплавання. Для цього станції системи потрібно розташувати так, щоб цікавлячий район знаходився в області найменших значень Г.
На закінчення відзначимо, що коефіцієнти Кa і Кр, використані при визначенні границь робочих зон кутомірної і різницево-дальномірної систем, є геометричним чинником відповідної системи на границі її робочої зони.
При виборі чи створенні РНС для того чи іншого типу об'єктів і району обслуговування повинні враховуватися особливості поширення радіохвиль.
Як відзначалося, у РНС із наземним базуванням для точного місцезнаходження використовують поверхневі хвилі, що мають більш стабільні параметри, чим просторові, відбиті від іоносфери. Однак швидкість поширення радіохвиль над поверхнею, що підстилає, відрізняється від швидкості поширення в однорідній атмосфері, що може впливати на точність місцезнаходження, особливо в системах дальної радіонавігації. Прогнозування швидкості поширення і уведення відповідних виправлень утруднено при неоднорідності поверхні, що підстилає, на трасі поширення. У цьому випадку приходиться визначати виправлення для окремих ділянок траси, після чого обчислювати усереднену швидкість для всієї траси.
У діапазоні гектометрових (середніх) хвиль під впливом неоднорідностей поверхні, що підстилає, і атмосфери спостерігається залежність фазової швидкості поширення від частоти (дисперсія швидкості поширення). Тому при складанні навігаційних карт імпульсних РНС враховують усереднене по всіх частотах спектра значення швидкості поширення радіохвиль, називане груповою швидкістю vгp.
На положення фазового фронту поверхневих радіохвиль, а отже, і на точність місцезнаходження також впливають локальні неоднорідності поверхні, що підстилає, поблизу крапки прийому радіосигналу (гори, пагорби, берегова лінія, лінії електропередачі). Врахувати їхній вплив можна лише калібруванням системи безпосередньо в місці прийому.
У глобальних РНС наземного базування, що працюють у миріаметровому діапазоні радіохвиль (СДВ), похибки виміру РНП зв'язані із сезонними і добовими змінами фази коливань прийнятих радіосигналів, що залежать від висоти Сонця уздовж траси поширення. Прогнозувати виправлення можна лише для регулярної складової цих змін. Пророчити вплив випадкових іоносферних збурювань заздалегідь неможливо. Однак, з огляду на значну кореляцію змін умов поширення в цьому діапазоні радіохвиль на найближчих відстанях (над морем до декількох сотень кілометрів), можна оперативно уводити виправлення, що обчислюються на контрольних пунктах і, що передаються по каналі зв'язку споживачу. Використовуються також способи автоматичного уведення виправлень безпосередньо при визначенні місця розташування об'єкта.
