Технічні заходи по економії електроенергії в електроприводі та електрозварювальних установках

Структура електропривода в його найбільш розвинутій сучасній версії показана на рисунку 3.1. Вона містить у собі два канали: силовий (електричний, електромеханічний та механічний перетворювач) і інформаційний, що здійснює усі види керування, діагностику стану, інформацію про хід процесу і т.п. Водночас, дотепер таку структуру мають лише 5-10% всіх електроприводів, головним чином в установках із складним технологічним процесом (верстати, роботи, машини обробної промисловості, металургійні, текстильні, кабельні агрегати й ін.). У більшості масових пристроїв загального застосування (насоси, вентилятори, конвеєри, транспортери і т.п.) традиційно використовується найпростіший нерегульований електропривід.

Рисунок 3.1 – Структура електропривода

Основне споживання електроенергії в масовому сучасному електроприводі здійснюється асинхронними електродвигунами з постійною швидкістю обертання.

Якщо двигуни перевантажені, то вони швидко виходять з ладу, якщо вони недовантажені - то двигун працює неефективно, знижується його коефіцієнт корисної дії (ККД) і коефіцієнт потужності .

Капітальні витрати на установку двигуна меншої потужності окупаються за рахунок економії електроенергії. Двигун доцільно заміняти при навантаженні менш 45%, При навантаженні його на 45-70% для заміни вимагаються серйозні економічні оцінки. При навантаженні двигуна більш, ніж на 70%, його заміна недоцільна.