Споживачі електроенергії розраховуються з енергосистемою по одноставочному або двохставочному тарифах в залежності від приєднаної потужності. Якщо установлена потужність трансформаторів споживачів менше 750 кВА, вони розраховуються по одноставочному тарифу, а якщо потужність 750 кВА і більше, плата за електроенергію:
, (4)
де b – додатковий тариф плати за електроенергію; W – кількість спожитої електроенергії.
Максимальна потужність фіксується в договорі на споживання електроенергії поквартально і періодично контролюється енергопостачальною організацією по фактичному 30-ти хвилинному максимуму навантаження споживача, визначеному за показами приладів обліку.
Період контролю за фактичною потужністю споживача установлюють енергопостачальною організацією також поквартально і фіксують в договорі на користування електроенергією.
Споживачі мають право укласти з енергосистемою угоду на трьохзонний облік. В цьому випадку плата за електроенергію визначається таким чином:
, (5)
де 
- тарифи на електроенергію відповідно в нічний, піковий та позапіковий періоди (зони);
- величини електроенергії, які споживаються в указані періоди.
Планування розподілу потужності в умовах її дефіциту
Крім поквартального (місячного) лімітування потужності в енергосистемі може виникнути оперативний дефіцит потужності.
При виникненні оперативного дефіциту потужності в енергосистемі на підприємствах вводяться обмеження на її споживання. Відповідно виникає задача розподілу потужності між підприємствами в умовах обмежень.
Такий розподіл можна здійснювати відповідно двох критеріїв.
Величини потужностей, одержувані підприємствами в періоди обмежень, розраховуються пропорційно рівномірності їх графіків. Тобто підприємства, в яких більш рівномірний графік, сприяють зниженню дефіциту потужності і тому одержують від енергосистеми більшу величину потужності в періоди її обмежень.
Критерієм оптимальності розподілу потужностей є мінімум збитків, які появляються в результаті обмежень.
Розглянемо розподіл потужності в періоди її обмеження між підприємствами, які задані своїми максимальними та середніми навантаженнями, Рмі , Рсі по першому критерію.
В основу розподілу покладено те, що більшу потужність в періоди обмежень повинно одержувати те підприємство, в якого більш рівномірний графік. Метод розв¢язання задачі відповідно цього принципу заключається в наступному.
Потужність, яка підлягає розподілу між підприємствами в періоди її обмеження, визначається як:
Pрозп. = Pобм. - Pн.о., (6)
де Робм. – задана потужність обмеження; Pн.о. – сумарна потужність підприємств, які не підлягають обмеженню.
В підприємствах, в яких Pмi < Pсi, графік досить рівномірний і обмеження для них не вводиться. Тобто величина потужності, яка підлягає розподілу, зменшується таким чином:
= Pрозп. - 
Pсі>мі, (7)
де - і = 1,…,m; m – кількість підприємств для яких Pмi < Pсi.
Всім підприємствам, між якими розподіляються 
, рекомендується в однаковій мірі вирівнювати графік навантажень. Ця міра характеризується коефіцієнтом d, який визначається як:
, (8)
де 
; j =1,…, n; n – кількість підприємств, для яких 
.
Відповідно величини потужностей, які доцільно передавати підприємствам в періоди обмежень, визначаються таким чином:
(9)
З формул (8, 9) видно, що більшу потужність одержать підприємства за більш рівномірним графіком.
Таким чином запропонований підхід передбачає встановлення підприємству величини обмеження виходячи з середньої потужності підприємства. Даний принцип дозволяє визначити відхилення між середньою і дозволеною до споживання потужністю в однаковому процентному відношенню, що характеризується величиною d. В більшій мірі обмежуються підприємства, які мають більшу нерівномірність електроспоживання.
Цю властивість можна проілюструвати, якщо провести аналіз відносного значення обмеження навантаження:
, (10)
де Kм = 
.
Із залежності можна визначити, що, наприклад, при d=1,6 потужність підприємства, в якого Kм=1,6 обмежується на 15%, а для підприємства з Kм=1,2 – на 6,67%.
Відповідно 2-го критерію розподіл потужності Ррозп між підприємствами в періоди її обмеження відповідає мінімізації функції:
(11)
при виконанні обмеження:
(12)
де k = 1, …, n + m; 3пk – питомий збиток від недовипуску продукції на k-ому підприємстві при зниженні навантаження на DPk. Формула (12) відображає, що зниження потужності підприємств на величини DPk приводить до збитків величиною Зпk, DPk, а з іншої сторони це дає підприємствам економічний ефект величиною а×DPk. Оптимальні величини DPk знаходяться методами лінійного програмування.
Визначення питомих затрат Зпk є окремою задачею. Величина Зпk залежить від величини DPk. Характер залежності Зпk(DPk) подібний залежності З(DP), яка показана на рис. 1.2. Тобто початкові зміни DPk мало впливають на Зпk, оскільки вони здійснюються за рахунок відключення неосновного виробничого обладнання. При значних величинах DPk величина Зпk також змінюється значно, оскільки в цьому випадку здійснюється відключення основного технологічного обладнання.
Величина Зпk є різною для різних підприємств і її розрахунок пов’язаний з великим об’ємом роботи. Приблизно середнє значення Зпk можна визначити як:
(13)
де wпk – питомі витрати електроенергії на k-ому підприємстві. Інформація про величини wпk є на кожному підприємстві, оскільки ця величина є основним показником електроспоживання.
Таким чином, середнє значення Зпk можна визначити за формулою (13), що дозволить спрощено розподілити потужність в умовах її обмеження з урахуванням збитків.
Отже, в ринкових умовах прогнозування максимуму активного навантаження доцільно проводити з урахуванням можливого його зниження в періоди максимальних навантажень енергосистеми, враховуючи при цьому зниження плати за електроенергію з однієї сторони і збитки від недовипуску продукції з іншої. При плануванні основних показників електроспоживання промислових підприємств необхідно враховувати юридично-правові та оперативно-диспетчерські вимоги енергосистеми. В умовах дефіциту потужності в енергосистемі розподіл її проводиться в залежності від рівномірності графіків навантаження підприємств та збитків, зумовлених відключенням частини навантаження підприємств.
Підсумок
Студент повинен знати: що собою являють вимоги енергосистеми до планування електроспоживання та яким чином здійснюється планування розподілу потужності в умовах її дефіциту.
Студент повинен вміти: робити розрахунок лімітів потужності споживачів, розрахунки за електроенергію, яким чином виконується планування розподілу потужності в умовах її дефіциту.
Контрольні запитання
1. На які дві групи діляться взаємовідносини між енергосистемою та електроспоживачами в процесі електроспоживання?
2. Які питання відносять до юридично – правової групи?
3. Які питання відносять до оперативно – диспетчерської групи?
4. Що є основними завданнями і функціями енергозбуту?
5. Які основні завдання інспекції по енергозбереженню?
6. Виходячи із чого розраховуються річні ліміти електроенергії?
7. Що включаються в ліміт споживання електроенергії підприємства?
8. Для чого установлюються ліміти електричної потужності?
9. Яким чином виконується розрахунок лімітів потужності споживачів?
10. Яким чином виконуються розрахунки за електроенергію?
11. Що собою являє оперативний дефіцит потужності в енергосистемі?
12. Яким чином виконується планування розподілу потужності в умовах її дефіциту?
Джерела інформації
1. Демов О.Д. Планування електроспоживання промислових підприємств та управління ним. - Вінниця: ²Універсум-Вінниця², 2000. -105с.
Глосарій, персоналій
Електроспоживання, споживач, промислове підприємство, енергосистема, ліміти електроенергії та потужності періоди максимальних навантажень енергосистеми, дефіциту потужності, одноставочний тариф, двоставочний тариф, енергозбут, інспекція по енергозбереженню, оперативного дефіциту потужності в енергосистемі.
