Виходячи з економічної сутності операцій з імпорту товарів можна виділити наступні об'єкти обліку:
– матеріальні активи;
– господарські процеси й операції, що викликають рух і зміну оцінки активів.
При цьому наявність перерахованих об'єктів обліку залежить від того, хто з контрагентів здійснює основні операції й хто забезпечує транспортування, декларування, страхування й інші.
Імпорт товарів може здійснюватися не тільки за іноземну валюту, але і за національну. Купівля товарів з імпорту за договором купівлі-продажу може здійснюватися з попередньою оплатою або з відтермінуванням платежу.
Витрати, пов'язані з транспортуванням імпортованих товарів, страховкою, митним оформленням включаються до вартості товарів, або відображаються на рахунках витрат і включаються до складу валових витрат.
Датою постачання варто вважати дату передачі товару в розпорядження покупця. Щоб імпортер міг включити у свої активи, передані йому товари, що перебувають у дорозі, він повинен мати відповідні документи з указівкою дати, що підтверджують його право власності.
Для відображення операцій у бухгалтерському обліку, починаючи з моменту переходу права власності на товари до імпортеру, необхідно виділити наступні етапи: доставка імпортованого товару від постачальника до імпортера; митне оформлення імпортованих товарів; калькуляція й оприбуткування товарів, що надійшли; розрахунки з іноземним постачальником. За базисних умов постачань товарів "ІНКОТЕРМС" на умовах груп Е, F або С першим етапом є взяття товарів на облік у момент передачі права власності на них. Але етап доставки імпортованого товару від постачальника до складу імпортера є необов'язковим, оскільки залежить від умов постачання. При відсутності такого етапу першим етапом в обліку операцій з імпорту товарів – це операції по їхньому митному оформленню.
Для формування інформації про рух імпортованих товарів і формування їхньої вартості (за наявності етапу доставки товару імпортером або його представником), доцільно використовувати спеціальний субрахунок 28 "Товари придбані" або 29 "Товари придбані". З моменту переходу права власності до імпортера товар повинен бути взятий на облік і значитися на цьому субрахунку до моменту його оприбуткування. Для цього повинен бути довершений етап руху імпортованих товарів до місця призначення (склад імпортера), відбиті операції по їхньому митному оформленню і зроблена оцінка імпортованих товарів. Оприбуткування ж імпортованих товарів відображається по дебету 28 "Товари" (у розрізі субрахунків) і кредиту субрахунку 29 "Товари придбані" по історичній вартості.
На наступному етапі після оцінки кожної одиниці товару необхідно здійснювати їхнє оприбуткування. Цей етап відображається в обліку після одержання повної інформації про вартість імпортованих товарів, що надійшли, і передачі їх у підзвіт матеріально відповідальним особам. Тому дата оприбуткування товарів на склад може не збігатися з датою взяття товарів на облік.
Оприбуткування імпортованих товарів провадиться матеріально відповідальними особами після розмитнення вантажу з обов'язковим дотриманням умов приймання товарів, обговорених у спеціальному розділі зовнішньоторговельного договору. Особливістю оприбуткування імпортованих товарів на складі покупця є те, що приймання повинне виробляється на підставі прийомного акта й акта експертизи Торгово-промислової палати. Якщо при прийманні товару виявлено, що постачання товару на адресу резидента здійснена в повному обсязі, але в супровідних документах інофірмою неправильно відбита вартість товару, то суб'єкт ЗЕД повинен передекларувати цей товар.
Податкові розрахунки за імпортними операціями. Податкові розрахунки з бюджетом по ПДВ виникають незалежно від того є імпортер платником по даному виді податку чи ні. Об'єктом обкладання ПДВ з імпорту товарів є фактурна вартість товарів, що возяться територію України в умовах доставки товару до митного кордону України. Суми сплаченого ПДВ включаються до податкового кредиту.
Для правильного ведення бухгалтерського та податкового обліку операцій з імпорту товарів необхідно відкрити окремі субрахунки до рахунку 371 за умов авансових платежів:
– 3711 "Розрахунки за виданими авансами в національній валюті";
– 3712 "Розрахунки за виданими авансами в іноземній валюті".
Суми, відображені на субрахунку 3712, не будуть перераховуватися у зв’язку зі зміною валютного курсу.
В обліку імпортних операцій, окрім субрахунку 3712, застосовуються такі:
Ø 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками". На цьому рахунку обліковуються розрахунки з іноземними постачальниками:
– за імпортні товари, а також послуги з доставки чи переробки їх за кордоном, передбачені контрактом, розрахункові та товарносупровідні документи, які акцептовані й оплачуються через банк;
– за імпортні товари та послуги, розрахунки за які проводяться на відкритому рахунку шляхом банківського переказу;
– за імпортні товари та послуги, розрахунки за які здійснюються на умовах комерційного кредиту, наданого іноземним постачальником відповідно до контракту;
– за імпортні товари та послуги, на які розрахункові документи від іноземних постачальників не надійшли (т. зв. невідфактуровані поставки);
– за гарантійними сумами у розрахунках з іноземними постачальниками.
До валових витрат при оплаті імпортного товару відноситься балансова вартість іноземної валюти, визначена за сумою гривень, сплачених при її придбанні (за вирахуванням комісійних та вартості інших послуг), тобто за комерційним курсом. До складу балансової вартості валюти (а не до складу витрат) входить і різниця між офіційним курсом НБУ та комерційним курсом.
Тема 7. Облік бартерних операцій та операцій з давальницькою сировиною
7.1. Облік бартерних операцій.
7.2. Організація та облік операцій з давальницькою сировиною.
Перелік рекомендованої літератури: 1, 3, 4, 8, 9, 10, 13, 16, 17, 19, 26, 34, 38, 42, 53, 54, 59, 60.
