Купівля іноземної валюти. Для виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) суб'єкти діяльності можуть придбати іноземну валюту. Операції з купівлі іноземної валюти на території України здійснюють як резиденти, так і нерезиденти через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що отримали ліцензію НБУ на здійснення операцій із валютними цінностями. Виробляються ці операції виключно на Міжбанківському валютному ринку України та на ринку продажу готівки.
Купівля іноземної валюти здійснюється для виконання зобов'язань, що регламентовано законодавством.
До прийняття антикризової програми були дозволені авансові платежі. При цьому сума авансового платежу не повинна була перевищувати 20 відсотків від суми договору, за умови, що цей платіж не перевищує 100 тисяч доларів США. Якщо попередня оплата перевищувала 20 відсотків від вартості договору або вищезгадану суму, то перерахування коштів можливо було здійснювати по узгодженню з НБУ. Для цього в регіональне відділення НБУ представлялись наступні документи: заява, копія статуту, копія договору на імпорт.
Якщо сума авансового платежу перевищувала 100 тисяч доларів США, то рішення про перелік авансу приймал Національний банк України. Дозвіл підприємству видавався індивідуальною ліцензією Національного банку України.
За імпортними договорами (контрактами) за товари, сировину, обладнання й інші види матеріальних активів купівля інвалюти дозволена за фактично виконані контракти. Національний банк України тимчасово заборонив купівлю валюти для розрахунків за імпорт без ввозу в Україну.
За імпортними договорами (контрактам) за послуги купівля інвалюті дозволена під фактичні виконані контракти. Купівля інвалюти для погашення кредитів здійснюється в терміни їх погашення, оскільки погашення заборгованості достроково не дозволяється.
Документи, що надаються в банк для покупки іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку, можна розділити на дві групи:
Ø документи, що підтверджують зобов'язання резидента в іноземній валюті залежно від проведених операцій;
Ø документ, що підтверджує відсутність податкової заборгованості в цього резидента.
З метою розрахунків за торгівельними операціями для оплати за фактично отриману продукцію у банк подаються наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) по імпорту товару, оригінал та копія вантажно-митної декларації, довідки державної податкової адміністрації (інспекції), в якій резидент зареєстрований як платник податків. Також подаються інші документи, що підтверджують необхідність купівлі іноземної валюти.
Відповідно до прийнятої 23.10.2008 р. постанові НБУ № 336 "Про внесення змін в "Положення про порядок і умови торгівлі іноземною валютою", валюта для інвестування за кордон може бути придбана не раніше чим через п'ять днів після перерахування гривні на спец рахунок для її купівлі.
Уповноважені банки з метою здійснення контролю за відповідністю операції законодавству зобов'язані попередньо нараховувати кошти в гривнях на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2900 "Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі/продажу іноземної валюти, банківських і дорогоцінних металів для клієнтів банку". Із цього рахунку кошти можуть бути перераховані для купівлі іноземної валюти в режимі Т+5 днів, тобто тільки на шостий день від дня нарахування гривень на цей рахунок". До даної постанови угоди по виведенню коштів за рубіж відбувалися в день купівлі валюти. Ця зміна передбачена для інвестиційних рахунків.
постановою правління Національного банку України № 153 "Про внесення змін у деякі нормативно правові акти Національного банку України" вносені зміни в положення про порядок і умови торгівлі іноземною валютою, правила проведення торговельної сесії й здійснення окремих операцій, пов'язаних з купівлею/продажем іноземних валют і банківських металів.
Відповідно до постанови, суб'єкти прямого міжбанківського валютного ринку з доручення клієнтів повинні здійснювати операції з купівлі/продажу іноземної валюти винятково в сумах і за курсом, що визначений останнім у їхніх заявах (дорученнях). Клієнт визначає ціну й обсяг купівлі-продажу іноземної валюти, а банк зобов'язаний виставити цю заявку на Міжбанківський валютний ринок України. Банківським співробітникам необхідно погоджувати курс із клієнтом і працювати з кожною заявкою окремо.
Банкам дозволено купувати валюту в клієнтів за свій рахунок (не виводячи заявку на міжбанк), якщо сума не перевищує 100 тисяч доларів. Обсяг продажу власної валюти одному клієнту обмежений розміром відкритої валютної позиції банку (не більше 30% регулятивного капіталу фінансової установи).
Введені обмеження щодо операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Відповідно до прийнятої постанови НБУ від 11.10.2008 р. № 319 "Про додаткові заходи щодо діяльності банків" зі змінами й доповненнями:
– курс продажу наявної валюти не повинен перевищувати офіційний курс гривни до іноземних валют;
– ціна купівлі наявної валюти може встановлюватися банками в межах 3,0% нижче ціни її продажу;
– курси купівлі й продажу валют протягом робочого дня повинні залишатися незмінними;
– куплену протягом робочого дня наявну іноземну валюту банки повинні продати в цей же день. Разом з тим допускається продаж на наступний робочий день непроданої валюти, але за більш низькому курсу;
– істотно обмежені розміри переведень валюти фінансовими установами з доручення фізичних осіб за межі України по поточних валютних неторгових операціях.
Для здійснення операцій купівлі іноземної валюти суб'єкт підприємницької діяльності укладає договір із банком і обов'язково подає заяву на купівлю валюти. З операцій купівлі безготівкової інвалюти передбачена сплата збору в Пенсійний фонд. Збір сплачується юридичними та фізичними особами в гривнях у розмірі 0,2 % від суми витрачених на купівлю валюти коштів, без урахування комісійної винагороди за цими операціями.
Кошти у валюті України, призначені резидентом на купівлю іноземної валюти, можуть бути перераховані з основного поточного рахунку у національній валюті.
Розмір комісійної винагороди встановлюється банками, як правило, залежно від обсягів разових операцій клієнта або операцій за місяць або від категорії клієнта. Комісійна винагорода по операціях купівлі іноземної валюти включається до складу витрат підприємства. Уповноважені банки проводять сплату комісійної винагороди в іноземній валюті іноземним банкам-кореспондентам за переклад валюти та за користування міжнародними системами розрахунків і міжнародними системами зв'язку. Для відшкодування вказаних витрат банку дозволено стягати з покупців інвалюти цієї частини комісійної винагороди в інвалюті за рахунок його коштів.
Куплена іноземна валюта зараховується на поточний валютний рахунок підприємства визначеного резидентом як рахунок, з якого здійснюються перерахування купленої на Міжбанківському валютному ринку іноземної валюти з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній валюті. Іноземна валюта може перераховуватися тільки з цього поточного валютного рахунка і повинна бути використана на потреби, зазначені в заяві про покупку іноземної валюти, протягом п’яти робочих банківських днів із моменту зарахування на валютний рахунок. У заяві про купівлю інвалюти підприємство зобов'язано доручити суб'єкту ринку продати куплену, обмінену іноземну валюту, що не буде перерахована за призначенням у вищезгаданий термін. Ця вимога поширюється на суб'єктів ринку під час купівлі, обміну ними інвалюти з метою виконання власних зобов'язань в інвалюті.
За відсутності у підприємства валютного рахунку банк куплену інвалюту перераховує нерезиденту зі свого кореспондентського рахунку. Підприємство ж отримує копію платіжного документа про перерахування іноземної валюти своєму контрагентові.
Якщо вказаний термін порушений, своєчасно невикористана інвалюта спрямовується банком для продажу на Міжбанківському валютному ринку України. Курсові різниці за такою валютою відбиваються на рахунку 642 "Розрахунки по обов'язкових платежах" (позитивна) і на рахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності" (негативна).
Для відображення операцій з купівлі іноземної валюті використовуються наступні бухгалтерські рахунки: 311 "Поточні рахунки у національній валюті", 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті", 333 "Грошові кошти в дорозі у національній валюті"; 719 "Доходи від іншої операційної діяльності", 949 "Інші витрати операційної діяльності". За операціями купівлі іноземної валюти другої групи Класифікатора рахунок 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті" не застосовується.
Продаж іноземної валюти. У процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб’єкти можуть отримувати інвалютну виручку в безготівковій і готівковій формі. Власники інвалюти можуть ії продавати за своєю ініціативою. Операції з продажу безготівкової інвалюти здійснюються через уповноважені банки України. За операціями продажу на Міжбанківському валютному ринку України комісія з продавців інвалюти не стягується. За послуги конверсії по продажу інвалюти уповноважений банк стягує комісійну винагороду. Комісія стягується в гривнях. При цьому банки можуть зараховувати на поточний рахунок підприємства повну суму виручки за продану інвалюту, а потім знімати комісійну винагороду з основного поточного рахунку. І другий варіант – на поточний рахунок підприємства зараховується еквівалент проданої інвалюти за вирахуванням комісійної винагороди.
Продаж інвалюти здійснюється на основі заяви підприємства, в якій вказуються реквізити підприємства й сума валюти, що продається.
На основі вказаної заяви інвалюта списується з поточного валютного рахунку підприємства і перераховується на кореспондентський рахунок банку. Далі проводиться продаж інвалюти і зарахування еквівалента проданої інвалюті на основний поточний рахунок у національній валюті в повному обсязі або за вирахуванням комісії залежно від договору з банком.
Продаж іноземної валюти в бухгалтерському обліку відбивається на рахунку 711 "Дохід від реалізації іноземної валюти" за курсом фактичного продажу з включенням суми виручки у валовий прибуток підприємства. Списання проданої інвалюті в бухгалтерському обліку відбивається на рахунку 942 "Собівартість реалізованої інвалюти" за курсом НБУ на дату зарахування еквівалента проданої валюти, в податковому обліку інвалюта списується по балансовій вартості. Комісійна винагорода, що стягується банком, включається в собівартість проданої інвалюти і відбивається на рахунку 942 "Собівартість реалізованої інвалюти" з подальшим відображенням у складі фінансових результатів.
Для відображення операцій з продажу інвалюти також використовуються наступні бухгалтерські рахунки: 311 "Поточні рахунки в національній валюті"; 312 "Інші рахунки в банку в іноземній валюті"; 334 "Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті"; 642 "Розрахунки по обов’язкових платежах"; 714 "Дохід від операційної курсової різниці"; 945 "Збитки від операційної курсової різниці", 949 "Інші витрати операційної діяльності".
Змістовий модуль 2 Облік експортно - імпортних операцій
Тема 4. Загальноекономічні питання експортно-імпортних операцій
4.1. Сутність експортно-імпортних операцій та їхній вплив на організацію обліку.
4.2. Особливості здійснення експортно-імпортних операцій та їхній вплив на організацію обліку.
Перелік рекомендованої літератури: 1, 3, 4, 8, 9, 13, 17, 19, 26, 41, 53.
