Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності людини.
Метою охорони праці є забезпечення здорових та безпечних умов праці.
Завданням охорони праці є зведення до мінімуму вірогідності травмувань та виникнення професійних захворювань.
Загрозою для безпеки праці на виробництві є небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
Небезпечний виробничий фактор – це такий фактор, вплив якого на працюючого за певних умов призводить до травм чи іншого раптового погіршення здоров’я.
Шкідливий виробничий фактор – це фактор, дія якого на людину за відповідних умов викликає захворювання, або зниження працездатності. У залежності від рівня і тривалості впливу такий фактор може стати небезпечним.
Під безпекою праці розуміють стан умов праці, за яких є виключеним вплив небезпечних та шкідливих факторів.
Повна безпека неможлива в принципі, тому дію небезпечних та
шкідливих факторів необхідно звести до мінімуму.
Окрім соціального ефекту охорона праці має економічний ефект. Попередження нещасних випадків та професійних захворювань зменшує сумарний розмір виплат, пов’язаних з тимчасовою і постійною непрацездатністю. Окрім того, травми і захворювання призводять до прямих
економічних втрат через втрати робочого часу.
Виділяють дві групи чинників, що визначають стан безпеки: виробничо-технічні (об’єктивні) та «людські» (психофізіологічні). Для аналізу виробничого травматизму необхідно враховувати весь комплекс чинників, що впливають на безпеку праці: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні.
Виробнича санітарія − це система організаційних, гігієнічних і санітарно - технічних заходів та засобів запобігання впливу шкідливих виробничих чинників на працівників.
Гігієна праці − вивчає стан здоров’я працівників, зумовлений умовами праці і обґрунтовує заходи і засоби щодо збереження і зміцнення здоров’я працівників, профілактики несприятливого впливу умов праці.
Безпека − стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.
Рівень безпеки − оцінка безпеки посиланням на прийнятий ризик.
Промислова безпека − безпека від аварій на виробничих об’єктах і наслідків цих аварій.
Небезпека − потенційне джерело шкоди.
Безпечні умови праці; безпека праці − стан умов праці, за якого вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих чинників усунуто, або вплив шкідливих чинників не перевищує гранично допустимих значень.
