Розглянемо невеликий приклад відображення, використовуваного в якості асоціативного масиву. Ключами будуть назви штатів, а значеннями – їх населення.
//демонстрація відображення
#include<iostream>
#include<conio>
#include<string>
#include<map>
using namespace std;
int main()
{string name;
int pop;
string states[]={"Colorado","Newada","Ohio",
"Montana","Arizona","Texas"};
int pops[]={470,2890,800,707,2710,944};
map<string, int, less<string> >mapStates;//відображення
map<string, int, less<string> >::iterator iter; //ітератор
for (int j=0;j<6;j++)
{name=states[j]; //одержання даних з масивів
pop=pops[j];
mapStates[name]=pop; //занесення їх у відображення
}
cout<<"Vvedit nazvu statu: ";
cin>>name;
pop=mapStates[name];
cout<<"Naselenna: "<<pop<<"000\n";
cout<<endl;
for(iter=mapStates.begin();iter!=mapStates.end();iter++)
cout<<(*iter).first<<" "<<(*iter).second<<"000\n";
getch();
return 0;
}
Програма 15.30
При запуску програми у користувача запитується назва штату. Одержане значення використовується в якості ключа для пошуку у відображенні значення населення і виведення його на екран. Після цього виводиться весь вміст відображення. Після цього виводиться весь вміст відображення, всі пари штат-населення.
При використанні множин і відображень не виникає ніяких претензій до швидкості пошуку. В даному випадку програма дуже швидко знаходить значення населення за введеною назвою штату. Зате ітерація в контейнерах даного типу не така швидка, як у послідовних контейнерах. Звернімо увагу, що назви штатів при виведенні розміщені в алфавітному порядку, хоча й були задані в масиві хаотично.
Визначення відображення має три шаблонні аргументи:
map<string, int, less<string> >mapStates;
Перший з них задає тип ключа. В даному випадку це string, оскільки в рядках задається назва штату. Другий аргумент визначає тип значень, що зберігаються в контейнері (int в нашому прикладі – це населення в тисячах чоловік). Третій аргумент задає порядок сортування ключів. Ми тут сортуємо їх по алфавіту, для чого використовуємо less<string>. Ще для цього відображення задається ітератор.
Вхідні дані програми первісно зберігаються в двох різних масивах. Для занесення їх у контейнер ми пишемо:
mapStates[name]=pop;
Цей елегантний вираз дуже нагадує вставку у звичайний масив, однак індексом такого «масиву» є рядок name, а не просто якесь ціле число.
Після того, як користувач введе назву штату, програма шукає відповідне значення населення:
pop=mapStates[name];
Крім того, що можна використовувати синтаксис звертання до елементів по індексах, що нагадує звертання до масивів, можна дістати доступ одночасно до обох частин відображення: ключів та значень. Це робиться за допомогою ітераторів. Ключ одержують по (*iter).first, а значення – по (*iter).second. При інших варіантах звертання ітератор працює так само, як і в інших контейнерах.
