З погляду синтаксичної моделі ППЧ можуть бути повними і неповними, окрему групу становлять ППЧ ускладненої структури.
1. Повні ППЧ мають обидва головні члени (якщо ППЧ являє собою формально просте двоскладне речення), напр.: Слова самі на голос навертались, як сльози навертаються на очі (Л. Костенко). Фонтан з тої ночі висох, наче виплакав він сльози над чужим горем
або один головний член односкладного речення, напр.: Вирішує, ніби мене на світі не існує. І віддавали їх у яничарський корпус без болю, і забували про них, як забувають про сусідських дітей (Р. Іваничук). Споконвіку не було святішого й благороднішого прагнення, ніж мати на зесмлі мир та злагоду.
2. Неповні ППЧ – це такі синтаксичні конструкції, які, виражаючи відносно закінчену думку, визначають образну дію, про яку йдеться в головній частині, причому уявлення про один із головних членів (або про обидва) неповного порівняльного речення створюється синтаксичною ситуацією. Напр.: Вмирають самотніми, як усі вигнанці (О. Пахльовська). І пам’ять губить спогади, як квітка пелюстки (О. Олесь).
Неповна ППЧ зберігає модель якогось простого речення, бо вона підтримується всім змістом головної частини речення і тими її членами, які не повторюються в підрядному компоненті, але розуміються в його складі. У неповній ППЧ є один із головних членів речення або такі другорядні (хоч один), що своїм значенням допомагають установити пропущений член, бо вони за змістом пов’язані з граматичною основою головної частини. Напр.: І зблиснула гроза – неначе вихопила ніж (Л. Костенко).
Структурні типи неповних ППЧ:
1) ППЧ без підмета з присудком та другорядними членами або без них, напр.: А заспіває – хиже та дрібне, – мов по тарелі ложкою шкребне (Л. Костенко). Вона ж співала, наче голосила (Л. Костенко).
2) ППЧ без присудка:
а) ППЧ з підметом і другорядними членами речення, які стосуються відсутнього присудка (додатком, обставиною), напр.: У серце, наче в землю деревце, вона вросла (Д. Павличко). Немов зерно до животворчих соків, їй до грудей припало немовля (Л. Костенко);
б) ППЧ з другорядними членами речення (без підмета і присудка), напр.: Проте молот гупав не так, як раніше (Сенч.). Короткою була рада, як завжди перед боєм (Світл.). Радію доччиним успіхам, як своїм. Мов по душі простреленій моїй, ти йшла на гострих каблуках високих (Д. Павличко);
в) підрядна частина лише з підметом (може бути й означення); такі ПК функціонують або як ППЧ, або як ПЗ, а тому доцільно визначити засоби вираження підмета ППЧ:
– іменником, що називає конкретну особу або предмет, напр.: На плече моє зіпершись, дихав світ, як чоловік (Довг.). Павлів син був такий, як батько;
– власним ім’ям особи або іншою власною назвою, напр.: Ніхто так щиро не дбав про народне добре, як Прокіп (М. Коцюбинський). Усього набачився і наслухався.., але такої жінки, як твоя Катерина, я ще не зустрічав (В. Шкляр). Та навіть хоч би зрадив, як Іуда, я, певне б, і повісився, як він (Л. Костенко);
– займенником, напр.: І не був ніхто таким рідним, як ти (Л. Костенко). Катерина прихилилася до старої, як і вона, груші.
3) ППЧ ускладненої структури (коли ППЧ стосується підрядна частина, предикативна частина БСР, відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом, відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом), напр.: Любов народжується, як ріка: спершу прокидається маленьке джерельце, відтак воно дужчає, переходить у струмок, потім розливається в річку (В. Шкляр). Легенда живе, як і степ, що народив її. Острів кипів, як розпечений камінь, кинутий у воду. Прибита, пригнічена енергія Гнатова вирвалась на волю, неначе річка, розірвавши греблю.
Тема: СИНКРЕТИЧНІ ПОРІВНЯЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ
Основні питання
- Синкретичні порівняльні звороти.
- Різновиди синкретичних складнопідрядних речень.
- Міжрангові синкретичні порівняльні утворення, що характеризуються синтезом диференційних ознак порівняльних зворотів і підрядних порівняльних частин.
- Синкретичні порівняльні звороти
Синкретичний порівняльний зворот – це структурно-семантичний компонент простого речення, який позначений синтезом диференційних ознак різних членів речення, що зумовлено його позицією у формально-синтаксичній структурі, двобічним синтаксичним зв’язком і виявляється в подвійному функціонуванні.
Різноманітність і складність зв’язків порівняльного звороту реалізується, зокрема, у його здатності одночасно входити до складу різних семантико-синтаксичних груп і викликати неоднозначне тлумачення. Так, у реченні О, не дивуйсь, що пахощі навколо, Що, мов зомлілі, дивляться квітки… (О.Олесь)порівняльний зворот мов зомлілі перебуває в атрибутивних семантико-синтаксичних відношеннях стосовно іменника і в обставинних порівняльних щодо дієслова: квітки які? мов зомлілі // дивляться як? мов зомлілі. Синкретизм порівняльного звороту зумовлений не лише подвійними синтаксичними зв’язками, а й морфолого-синтаксичними особливостями компонентів звороту: дієприкметник вказує на ознаку за дією, а сполучник мов є експліцитним показником ірреального порівняння.
Порівняльний зворот з опорним компонентом – іменником у називному відмінку – є синкретичним, коли він перебуває в інтерпозиції щодо іменника і дієслова-присудка, але обов’язково посідє контактну постпозицію стосовно іменника, напр.: Пекельні тіні, мов ворони, шляхи обсіли в чорний ряд (О.Озірний) (тіні які? мов ворони // обсіли як? мов ворони). Факторами, що зумовлюють синкретичне функціонування порівняльного звороту, є: подвійні синтаксичні зв’язки, позиція у формально-синтаксичній структурі простого речення, лексико-граматичні особливості опорного компонента порівняльного звороту та морфолого-синтаксична специфіка означуваних слів.
Подвійні зв’язки і морфолого-синтаксична належність структурних одиниць, до яких прилягає ПК, визначає синкретизм її функціонування і в реченнях на зразок І здавалось, щастя, чарівне, як казка, Має над землею райдужним крилом (О.Олесь). Порівняльний зворот стосується означення, вираженого прикметником, і, з одного боку, уточнює його, перебуваючи щодо іменника в атрибутивних семантико-синтаксичних відношеннях (щастя чарівне яке саме? як казка), а з другого боку – дає прикметникові обставинну характеристику міри і ступеня (чарівне якою мірою? як казка).
Отже, синкретичними порівняльними зворотами доцільно кваліфікувати такі компаративні одиниці з експліцитним показником порівняння, які характеризуються поліфункціональністю у формально-синтаксичній структурі простого речення. Стосовно морфологічного наповнення порівняльної конструкції варто зауважити, що завжди синкретичними є порівняльні звороти, опорний компонент яких виражений прикметником чи дієприкметником (або їхніми зворотами). З огляду на семантико-граматичну специфіку слів, від яких залежить порівняльний зворот (іменник і дієслово чи прикметник та іменник), і їхню позицію у формально-синтаксичній структурі простого речення (здебільшого інтерпозиція), синкретичними можуть бути і порівняльні звороти на зразок “порівняльний сполучник + іменник у називному відмінку”.
- Різновиди синкретичних складнопідрядних речень
Синкретичні утворення порівняльного типу доцільно виділяти в межах кожного з формальних різновидів порівняльних конструкцій – як синкретичні порівняльні звороти та синкретичні складнопідрядні речення порівняльної семантики.
Для розуміння глибинної сутності синкретичних утворень, усвідомлення специфіки їхньої структурно-семантичної організації, доцільно визначити чинники, що уможливлюють синтез диференційних ознак різних мовних явищ. У сфері складнопідрядних порівняльних речень синкретизм зумовлений низкою факторів, специфіку яких ми і з’ясуємо далі.
1. Синкретичне категорійне значення стрижневого слова головної частини, що є іменником дієслівного походження (девербативом). Такий синкретичний компонент, поєднуючи диференційні ознаки дієслова та іменника, передбачає наявність атрибутивного поширювача, характерного для субстантива, й об’єктного чи обставинного, спроектованого дієслівною категорією (здатністю до керування). Набір словоформ, що функціонують зі складною синкретичною семантикою і потенційно можуть бути опорним компонентом синкретичних складнопідрядних речень, не досить об’ємний. Це девербативи, утворені від дієслів зі значенням сприймання (на зразок відчуття, враження), напр.: І у вас не виникло відчуття яке ? чого? подібно до чого?, ніби десь у ранньому дитинстві ви бачили ту картину? (Є. Кононенко).
2. Подвійні синтаксичні зв’язки підрядної частини з головною, що в межах складнопідрядних розчленованої структури сприймаються як семантична актуалізація різних компонентів формально-граматичної структури головної предикативної одиниці. Так, у реченні Вкладав у чемодан речі повагом, неначе від’їжджав на все життя і звикав до розлуки з домом, у якому мати співом зичила йому щастя (І. Ле) підрядна частина пояснює головну в цілому, але синтаксичний зв’язок виявляється дещо своєрідно: може актуалізуватися присудок або другорядний член групи присудка – обставина, а тому стосовно цих контактних слів посилюється певний відтінок обставинного значення (вкладав (як? подібно до чого?) повагом (чому?)).
3. Невідповідність змісту і форми, тобто лексичного наповнення головної частини, що передбачає один тип відношень, і сполучного засобу підрядної, що є формантом іншого типу відношень. Так, у реченні Язик не повертався чому? як? спитати в старого, ніби острах сполохати пташку вимагав обережності і нагоди (І. Ле) лексичне наповнення головної частини передбачає наявність причинового поширювача, а засіб зв’язку – сполучник ніби – є формальним показником порівняльних відношень.
4. Лексико-граматичні особливості предиката головної частини, що прогнозує можливість різних обставинних поширювачів, напр.: Вийшов чому? з якою метою? як?, ніби хотів стати значно ближче біля цієї жінки в крислатому брилі...(І. Ле).
5. Поліфункціональність сполучних засобів, що спричинена їхньою контамінаційною специфікою. Так, у реченні Мухтаров рвучко повернувся як? всім корпусом наскільки? до Преображенського, аж ніби заскрипіла, як дуб, міцна Саїдова постать (І. Ле) синтез порівняльного, наслідкового та кількісного значень зумовлений контамінацій ним характером сполучного засобу аж ніби, компоненти якого виражають різні семантико-синтаксичні відношення: аналог сполучника аж – наслідкові та відношення міри і ступеня, а ніби – порівняльні.
У сфері складнопідрядних порівняльних синтез диференційних ознак різних типів складних речень може бути не лише в плані змісту (значенні мовних одиниць), але і в плані вираження (спосіб вираження, вид зв’язку, характер залежності), а також у плані змісту і в плані вираження одночасно. З огляду на це синкретичні складнопідрядні порівняльні логічно виокремлювати в межах структурного, семантичного та формально-семантичного різновидів.
Оскільки порівняльна семантика реалізується через уподібнення чи зіставлення порівнюваних явищ, компаративні конструкції зіставлювального типу, що характеризують міру вияву ознаки, доцільно виділяти в окремий різновид, маркований синкретизмом форми, – складнопідрядні з ознаками розчленованих і нерозчленованих структур – одно- і двокомпаративні речення.
Отже, компаративні конструкції ми вилучили зі сфери порівняльних складнопідрядних речень з огляду на специфіку семантики та своєрідну формальну організацію.
Значеннєвим синкретизмом у межах складнопідрядних розчленованої структури характеризуються порівняльні конструкції, що синтезують порівняльний та інші обставинні відтінки. Найпродуктивнішим різновидом є порівняльно-причинові речення, у яких до основного значення порівняння приєднується відтінок нереальної причиновості.
Напр.: Я ще і про це скажу, – і знов замовк чому? як?, неначе думкою хтось інший заволодів... (І. Ле) – двоскладне повне; Чи повернутися і самій попростувати далі на островок, немов нічого й не сталося (І. Ле) – односкладне повне; Тим більше – вмовкли газети, як причаїлися, після тої звістки (І. Ле) – двоскладне неповне присудкове.
Часто на порівняльно-причинове значення нашаровується відтінок міри і ступеня, що зумовлено лексико-граматичними особливостями предиката головної частини, напр.: З острахом позирала [мати] йому в очі, була рішуча і слаба чому? якою мірою? як?, як мати в розмові з любимим сином (І. Ле) чи мети, напр.: Він примружував очі, вдивляючись із якою метою? як? чому?, ніби хотів упевнитись, щоб не помилитись (І. Ле).
На особливу увагу заслуговують конструкції зі сполучними засобами контамінованого типу, оскільки в них досить виразно простежується відтінок міри і ступеня або способу дії, напр.: А Гордій Отава бачив увесь Київ чому? як? у який спосіб?, так неначе піднімала його дивна сила над містом (П. Загребельний).
Лексичне наповнення головної частини зумовлює наявність і відтінку допустовості в підрядному порівняльному компоненті, напр.: Вони прокинулись о дев’ятій, поснідали й вирушили в дорогу незважаючи на що? як?, ніби жахіття давніх часів і не навідувались до білосніжного номера п’ятизіркового готелю (Є. Кононенко) або кількісно-порівняльного значення, напр.: Ореол його святості бліднув як? якою мірою?, як бліднуть візерункові літери на пересихаючому пергаменті (І. Ле).
Формально-семантичний різновид синкретичних складнопідрядних порівняльних характеризується тим, що тут синтезовано диференційні семантичні ознаки складних конструкцій різних структурних типів – розчленованих і нерозчленованих. Специфічною рисою таких синкретичних утворень є те, що в одному реченні поєднано порівняльне значення з атрибутивним або (і ) об’єктним, іноді нашаровуються й інші обставинні відтінки. Напр.: Я тупіт який? подібно до чого? чув, мов мчались дикі коні...(Р. Чілачава) – порівняльно-атрибутивне значення; Опівночі мене покликав як? якою мірою? голос який?, неначе небо навпіл розкололось (Р. Чілачава) – атрибутивно-порівняльне з відтінком міри і ступеня; Вони побачать у твоїй долі з одного боку уперте бажання руйнувати нав’язаний тобі стереотип який? чого? подібно до чого?, ніби жінки – найкращі, а чоловіки – бридота, від якої краще подалі... (Є. Кононенко) – атрибутивно-об’єктно-порівняльне значення; Було таке враження яке? чого? подібно до чого? від чого?, наче зрушилась земля під ним і підступно тихо посунулась (В. Захарченко) – атрибутивно-об’єктно-порівняльно-причинове значення; Хоча, здається, деякі з них пишаються чим? чому? подібно до чого?, ніби хтось приймає їх за твоїх коханців (Є. Кононенко) – об’єктно-причиново порівняльне значення.
Отже, системний аналіз порівняльних конструкцій засвідчив наявність зони перехідності в межах підрядних порівняльних частин.
- Міжрангові синкретичні порівняльні утворення, що характеризуються синтезом диференційних ознак порівняльних зворотів і підрядних порівняльних частин
У міжрівневій площині доцільно виокремлювати синкретичні конструкції, що характеризуються синтезом диференційних ознак порівняльного звороту та підрядної порівняльної частини, а у формальному плані уможливлюють подвійну кваліфікацію – і як порівняльного звороту, і як підрядної порівняльної частини. Отже, синкретизм можливий не лише в межах одного зі структурних типів порівняльних конструкцій, а й між синтаксичними одиницями різних рівнів – порівняльним зворотом як структурним елементом простого речення і підрядною порівняльною частиною як компонентом складного речення.
Більшість детермінантних порівняльних конструкцій, опорний компонент яких виражений іменником у називному відмінку, характеризується синтезом диференційних ознак порівняльного звороту і підрядної порівняльної частини. Ефективним практичним прийомом для визначення функціонального статусу порівняльної конструкції є трансформації, суть яких полягає в перетворенні вихідної структури в іншу, формально і семантично подібну.
Трансформаціями для виявлення ознак порівняльного звороту є: заміна компаративеми іменником в орудному відмінку, прислівником чи прийменниково-відмінковою конструкцією з прийменником подібно до. Для підтвердження наявності диференційних ознак підрядної порівняльної частини доцільно застосовувати трансформацію перенесення присудка в порівняльну конструкцію. Так, у реченні Мене здаля, як сонце, гріє Усмішка сонячна твоя (О.Олесь)порівняльну конструкцію як сонце можна кваліфікувати і як порівняльний зворот, що підтверджуємо перетвореннями з метою виявлення диференційних ознак цього структурного типу порівняльної конструкції (Т.: Мене здаля, подібно до сонця, гріє усмішка сонячна твоя), і як підрядну порівняльну частину, про що свідчить можливість і доцільність перенесення присудка в порівняльну конструкцію (Т.: Мене здаля гріє усмішка сонячна твоя, як гріє сонце). Компаративема як струмочки у реченні І співи, як струмочки, Поллються із уст чарівних (О.Олесь) також є синкретичною, оскільки характеризується синтезом диференційних ознак і порівняльного звороту, і підрядної порівняльної частини, що підтверджуємо відповідними трансформаціями (Т.: І співи струмочками (подібно до струмочків) поллються із уст чарівних. Т.: І співи поллються із уст чарівних, як поллютьсяструмочки).
Отже, синкретичні порівняльні конструкції – проміжні утворення між одиницями різних синтаксичних рівнів – характеризуються диференційними ознаками порівняльного звороту і підрядної порівняльної частини, що дозволяє їх подвійну кваліфікацію.
Конструкції з безприсудковою компаративною конструкцією зіставлювального типу (зі сполучниками ніж, аніж, чим, як) у сучасному мовознавстві трактують неоднозначно: як неповні підрядні частини, як члени речення або як звороти, що є проміжними утвореннями між підрядною частиною і членом речення.
На нашу думку, лише невелику кількість компаративем із відсутнім предикатом можна кваліфікувати як неповні підрядні частини або синтаксеми, що виконують роль прислівного другорядного члена речення зі значенням об’єкта порівняння, більшість же – як міжрівневі синкретичні утворення, що характеризуються синтезом диференційних ознак компаративних зворотів і підрядних компаративних частин. Для виявлення ознак підрядної частини доцільно застосувати прийом трансформації з уведенням предиката, про наявність особливостей компаративного звороту свідчать перетворення в прийменниково-відмінкові звороти, а саме: для компаративем із порівняльно-протиставним значенням (із відтінком заміщення) – у протиставно-заперечну конструкцію зі сполучником а та часткою не, напр.: Сувора, з дзьобатим носом, вона була схожа більше на півня, аніж на жінку (О. Гончар) – Т.: Сувора, з дзьобатим носом, вона була схожа більше на півня, а не на жінку; конструкції зі значенням переваги однієї із зіставлюваних ознак над іншою та із семантикою зіставлення за ступенем якісної, кількісної або часової ознаки можна трансформувати в прийменниково-відмінкові звороти „за + зн. в.”, „від + род. в.”, „замість + род. в.”, „порівняно з + ор. в.”, напр.: А він досі мовчав, добираючи глибшого змісту в її словах, аніж звичайне – „мушу йти” (І. Ле) – Т.: А він досі мовчав, добираючи глибшого змісту в її словах, порівняно зі звичайним – „мушу йти”. Вони ж бувають гірші, ніж вандали (Л. Костенко) – Т.: Вони ж бувають гірші за вандалів. Бубела стояв на тому, що краще занапастити когось одного, аніж цілий Вавилон...(В. Земляк) Т.: Бубела стояв на тому, що краще занапастити когось одного замість цілого Вавилона (водночас можна виконати трансформацію на виявлення ознак підрядної частини. Т.: Бубела стояв на тому, що краще занапастити когось одного, аніж занапастити цілий Вавилон).
Більшість конструкцій, опорне слово яких виражене іменником у називному відмінку, характеризується синтезом диференційних ознак компаративних зворотів і підрядних частин. Напр.: Про судно, про наміри того судна він знав не більше, ніж його учні (О. Гончар). Компаративема ніж його учні має подвійну кваліфікацію, оскільки поєднує ознаки предикативного компонента (що підтверджується можливістю перенесення предиката головної частини в підрядну) та ознак звороту (уможливлює заміну компаративної конструкції прийменниково-відмінковою формою з прийменниками за, від). Т.: Про судно, про наміри того судна він знав не більше за його учнів (від його учнів) – (компаративний зворот); Про судно, про наміри того судна він знав не більше, ніж знали його учні – (підрядна частина). Отже, компаративема ніж його учні – це конструкція, що поєднує ознаки підрядної частини й компаративного звороту, уможливлює подвійну кваліфікацію та входить у зону перехідності як проміжне утворення між підрядною частиною і членом речення, тобто є синкретичною конструкцією. Загалом речення, що містять синкретичну компаративему, доцільно розглядати в міжрівневій площині – як синкретичні утворення проміжного типу, що поєднують ознаки простого й складного речень.
Отже, системний аналіз порівняльних конструкцій засвідчив наявність зони перехідності у внутрішньорівневій сфері – компаративні складнопідрядні речення, що характеризуються структурним синкретизмом, та в міжрівневій площині. Синкретичні компаративні конструкції – проміжні утворення між одиницями різних синтаксичних ярусів – характеризуються диференційними ознаками порівняльного звороту і підрядної частини, що уможливлює їхню подвійну кваліфікацію.
Тема: ПРИЙОМИ РОЗМЕЖУВАННЯ ПОРІВНЯЛЬНИХ ЗВОРОТІВ І ПІДРЯДНИХ ПОРІВНЯЛЬНИХ ЧАСТИН
