До складу мови С++ входить спеціальна декларація typedef, яка дає програмісту змогу надавати власні імена типам даних програми. Синтаксис перейменування типів такий:
typedef тип користувацьке_ім’я_типу;
Декларація typedef не створює нового типу, а тільки надає можливість звертатися до існуючого типу за допомогою нового імені. За допомогою цієї декларації можна змінювати довгі імена типів даних на більш короткі і зручні:
typedef unsigned int UINT;
UINT a = 23, b;
В цьому прикладі ми перейменували тип даних unsigned int в UINT. Після цього нове ім’я (UINT) можна використовувати в програмі так само, як і старе (unsigned int).
Всередині typedef користувацьке ім’я типу записується в тому місці, де для звичайного оголошення вказується ім’я змінної. Наступне оголошення можна використовувати для оголошення символьних рядків:
typedef char STRING[ 80 ];
STRING s = "a string";
cout << s << endl;
Використання декларації typedef сприяє підвищенню наочності імен типів даних та скорочує їх запис. Це передусім стосується таких типів даних, як структури, об’єднання і переліки, для яких typedef можна використовувати одночасно з оголошенням шаблону. Наприклад:
typedef struct student {
char name[ 40 ];
int number;
int rating;
} STUDENT;
STUDENT s = { "James Bond", 12, 80 };
Крім наочності та простоти іменування типів декларація typedef дає програмістові змогу створювати машино незалежні типи даних. Насамперед це стосується тих типів, параметри яких залежать від апаратних особливостей комп’ютера. Якщо такому типові надати певне typedef – ім’я і використовувати це ім’я всюди в тексті програми, то в новому середовищі достатньо внести зміни в рядок декларації typedef, щоб встановити нові параметри для перейменованого типу.
