Кожна одиниця даних програми, тобто кожна змінна і кожна константа, має певний тип. Тип даних визначає обсяг оперативної пам'яті, яка буде виділена для збереження даних цього типу; діапазон допустимих значень, які можуть набувати змінна або константа цього типу; набір операцій, які можна виконувати над змінною або константою цього типу. Тип змінних завжди вказуються явно при їх описах, тип констант встановлюється компілятором автоматично за формою запису константи в програмі.
Типи даних С++ можна поділити на три групи: 1) скалярні, або прості – в довільний момент часу можуть мати лише одне значення; 2) агреговані, або складені – формуються за встановленими правилами з наборів скалярних типів; 3) тип «функція», що оголошує функції з заданим складом параметрів і встановленим типом значення, яке повертає функція. Арифметичні типи даних можна поділити ще на дві групи: 1) цілочислові, змінні цих типів можуть набувати тільки цілих значень; 2) дійсні – дозволяють зберігати і обробляти дійсні числа. Класифікація типів даних С++ показана на мал. 2.1.
Крім цього, типи даних можна поділити на базові і похідні. Базовими є типи int, char, float, double а також типи, утворені з них через застосування модифікаторів short, long, signed, unsigned. Особливим базовим типом є тип void – порожній або невизначений тип, який використовується, зокрема, в оголошеннях функції. Похідними вважають вказівникові типи, агреговані типи і функції. Всі вони формуються з використанням базових типів.
Мал. 2.1. Класифікація типів даних С++
