русс | укр

Мови програмуванняВідео уроки php mysqlПаскальСіАсемблерJavaMatlabPhpHtmlJavaScriptCSSC#DelphiТурбо Пролог

Компьютерные сетиСистемное программное обеспечениеИнформационные технологииПрограммирование


Linux Unix Алгоритмічні мови Архітектура мікроконтролерів Введення в розробку розподілених інформаційних систем Дискретна математика Інформаційне обслуговування користувачів Інформація та моделювання в управлінні виробництвом Комп'ютерна графіка Лекції


Поняттєво-термінологічний апарат для номінації одиниць із порівняльною семантикою


Дата додавання: 2013-12-23; переглядів: 1451.


Основні концепції вивчення порівняння

У мовознавстві сформувалися такі основні концепції вивчення порівняння, за якими:

1) порівняння аналізують у співвідношенні з метафорою (Н.Д.Арутюнова, В.Н. Гелія та ін.);

2) з’ясовують специфіку вираження порівняльних відношень(В.І.Кононенко, Н.О. Широкова та ін.);

3) виокремлюють порівняння як засіб формування авторського стилю (Л.В. Голоюх, П.А. Морозов та ін.);

4) визначають статус порівняння у фразеологічному фонді (М.Ф.Алефіренко, Л.А. Лебедєва та ін.) та на рівні синтаксису (Н.П. Шаповалова).

Погляди сучасних науковців на структуру, семантику й функції порівняльних конструкцій (ПК) до сьогодні не узгоджені й нерідко суперечать один одному, що свідчить про відсутність загальноприйнятої концепції порівняння в українській мові.

ПК як синтаксичне явище аналізують у багатьох аспектах його функціонування в сучасній українській літературній мові та живому усному мовленні:

а) з погляду морфологічного вираження кожного з елементів (слів, форм слів) у складі ПК;

б) щодо ролі ПК у формальній організації речення (позиція ПК як особливих конструкцій у структурі речення);

в) у світлі вивчення інтонаційно-мовленнєвих характеристик ПК;

г) місця ПК серед стилістичних резервів синтаксису сучасної української літературної мови;

д) в аспекті їхнього пунктуаційного оформлення на письмі.

Порівняння з погляду синтаксису – це різновид категорії модальності, яка властива або не властива реченню. Суть порівняльної модальності полягає в тому, що відношення вираженого до дійсності визначається не прямо, а опосередковано – через його подібність до чогось іншого, загальновідомішого, типовішого, тобто до того, що й повідомляється порівняльним компонентом.

Так, у реченні Життя мінливе предикативна ознака підмета прямо названа присудком мінливе, а в реченні Життя – що погода (Панас Мирний) її виражено через порівняння з мінливістю погоди і тому в ролі присудка інше слово: воно позначає об’єкт порівняння і пов’язане з підметом порівняльною формою предикативного зв’язку.

Особливої значущості в сучасному мовознавстві набуло питання функціонального статусу ПК. Дискусійною, зокрема, є проблема розмежування порівняльних зворотів (ПЗ) і підрядних порівняльних частин (ППЧ).

 

Значні труднощі у плані дослідження феномена порівняння в українському мовознавстві спричинені відсутністю універсального загальновизнаного набору термінів. Так, терміни “порівняння”, “порівняльна конструкція”, “порівняльний зворот”, “порівняльна частина” використовують лінгвісти певною мірою довільно: то як синоніми, то як абсолютно різні поняття, то, навпаки, повністю тотожні. Це спричинює неточності в трактуванні понять, співвідносних із мовним порівнянням, а нерідко спотворює розуміння авторської позиції загалом. Ми визначаємо мінімальний набір термінів, необхідних для дослідження в аспекті зазначеної проблеми: порівняльна конструкція, підрядна порівняльна частина, порівняльний зворот, компаративна конструкція, кормпаративна підрядна частина, компаративний зворот (у значенні зіставлення).


<== попередня лекція | наступна лекція ==>
Основні питання | Основні питання


Онлайн система числення Калькулятор онлайн звичайний Науковий калькулятор онлайн