І далі, відповідно до чинного законодавства провадженням у справі щодо отримання дозволу на придбання і реєстрацію газових пістолетів (револьверів) передбачається такий порядок.
Підставою для ініціювання початку провадження в справі щодо отримання дозволу на придбання газового пістолета (револьвера) є заява суб`єкта звернення та інші передбачені документи до відповідного органу внутрішніх справ. Орган внутрішніх справ не більш як у місячний термін розглядає документи і видає дозвіл на придбання газового пістолета (револьвера) або, за наявності підстав, умотивовано відмовляє у видачі дозволу. Дозволи на придбання фізичними або юридичними особами газових пістолетів (револьверів) видаються терміном на три місяці. Газові пістолети (револьвери) протягом десяти днів від дня придбання подаються до органу внутрішніх справ для реєстрації та оформлення дозволу на їх зберігання і носіння.
Поширення дозвільної системи на газові пістолети (револьвери) пояснюється небезпечностю їх вільного продажу, оскільки можливим є їх перероблення і подальше використання як напівавтоматичної короткоствольної вогнепальної зброї. Так, у 1980-х роках перед злочинцями виникала проблема щодо самоозброєння вогнепальною зброєю. Окремі з них досягали зазначеної мети за рахунок перероблення газової зброї під короткоствольну вогнепальну зброю. У 1990-х роках велика кількість зон регіональних і межрегіональних конфліктів (Балкани, Придністров`я, Чечня та інші), прозорість кордонів зумовили поширення торгівлі сучасними бойовими зразками різноманітних видів зброї. Такою зброєю користується сучасний злочинний світ. Согодні в міліцейській статистиці практично не фігурує перероблена під вогнепальну газова зброя.
Тому слід зазначити, що ускладненість процедур придбання фізичними та юридичними особами газових пістолетів (револьверів) невиправдано обмежує свободу дозвільної діяльності громадян.
Так, приміром, законодавство Федеративної Республіки Німеччини передбачає вільний продаж газової зброї [90, 38]. А згідно з законодавством Російської Федерації реєстрація газової зброї здійснюється торговими підприємствами при її продажу у відкритій ліцензії покупця, яка в подальшому надає право на зберігання і носіння придбаної зброї
На нашу думку, в українському законодавстві також було б доцільно закріпити спрощений порядок придбання газових пістолетів (револьверів) і патронів до них споряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії. Спрощенню процедур придбання газової зброї сприяло б закріплення в законодавстві також процедур видачі органами внутрішніх справ відкритого дозволу, який надав би особі право на її придбання, зберігання та носіння. Після придбання особою газової зброї торговельна організація реєструвала б газову зброю у відкритій ліцензії ОВС і протягом трьох днів подавала інформацію стосовно зброї та її власника до органу внутрішніх справ за місцем проживання особи, яка придбала газову зброю. Це спростило б порядок придбання спеціальних засобів самооборони – газових пістолетів і револьверів, а також патронів до них споряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, що пішло б тільки на користь державі та її громадянам.
Окремим (факультативним) видом адміністративного провадження є провадження з вирішення справ за скаргами.
Предметом адміністративного оскарження в порядку, передбаченому статтею 102 Проекту адміністративно-процедурного Кодексу України, є акти, процедурні рішення, дії чи бездіяльність уповноваженого суб`єкта, унаслідок яких: порушено права, свободи й інтереси фізичних та юридичних осіб; створено перешкоди для реалізації фізичними або юридичними особами їх прав, свобод та законних інтересів; незаконно покладено на фізичних або юридичних осіб певні обов`язки.
Відповідно до чинного законодавства скарга на дії або рішення органів державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається в порядку підлеглості вищому за рівнем компетенції органу або посадовій особі відносно органу або посадової особи, рішення або дії (бездіяльність) яких оскаржують. Разом з тим, це не позбавляє громадянина права звернутися безпосередньо до суду. Право на звернення до суду залишається за фізичними або юридичними особами й у тому разі, якщо вони не згодні з рішенням за скаргою, прийнятим вищим за рівнем компетенції органом або посадовою особою.
Як зазначають І.П. Голосніченко та М.Ф. Стахурський, у першому випадку має місце "позасудове (адміністративне) оскарження", а в другому – "судове адміністративне оскарження".
Тому, наприклад, у разі порушення міським (районним) органом внутрішніх справ права фізичної або юридичної особи на отримання дозволу у сфері обігу зброї такі особи мають право звернутися зі скаргою до Управління Міністерства внутрішніх справ України в області або до суду.
Таким чином, основне місце в захисті прав і свобод фізичних осіб та законних інтересів юридичних осіб у сфері обігу зброї займає позасудове адміністративне оскарження адміністративних актів, процедурних рішень, дій або бездіяльності органів внутрішніх справ і їх посадових осіб. Здійснюється воно безпосередньо в органах внутрішніх справ.
Однак відомчою Інструкцією МВС України щодо порядку обігу зброї та вибуховіих матеріалів і речовин не передбачається порядку процедурного оскарження фізичними та юридичними особами незаконних дій органів внутрішніх справ і їх посадових осіб. Наприклад, навіть у тих випадках, коли громадянину або юридичній особі відмовляється у видачі дозволу на здійснення обігу зброї, то їм у письмовій формі в місячний строк лише повідомляється про прийняте рішення.
Сьогодні в Україні будуються адміністративно-правові відносини нового типу, які повинні повною мірою забезпечувати гарантію прав і свобод людини і громадянина, законних інтересів юридичних осіб. А тому в Інструкції необхідно викласти положення, що стосується оскарження дій органів внутрішніх справ та їх посадових осіб, у такій редакції: "У разі незгоди громадянина або юридичної особи з рішенням органу внутрішніх справ та його посадових осіб вони мають право звернутися зі скаргою до вищого за рівнем компетенції органу або вищої посадової особи відносно органу або посадової особи, рішення чи дії (бездіяльність) яких оскаржують, або безпосередньо до суду".
При цьому право на оскарження дій органу внутрішніх справ і його посадових осіб повинне доводитися громадянину або юридичній особі письмово.
Сучасні проблеми трансформації суспільних відносин в Україні, розроблення нових процедурних механізмів реалізації Конституції України, внесли і продовжують вносити істотні зміни й до змісту державного управління. Удосконалення форм і методів управлінської діяльності, установлення і регламентація таких взаємовідносин громадян і державних інституцій, у яких кожній людині має гарантуватися реальне дотримання й охорона прав і свобод, а також їх ефективний захист є пріоритетними напрямами вдосконалення механізму державного управління.
Однією з особливостей правового регулювання в демократичному суспільстві є наявність спеціальних адміністративно-правових режимів, різновидом яких є режим дозвільної системи. За його допомогою регулюються відносини між суб`єктами щодо особливого порядку відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій, а також обігу спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин безконтрольне володіння якими може заподіяти шкоду особистості і суспільству.
