Файл - цей пункт присутній у всіх "WINDOWS” програмах. Він призначений
для створення нових файлів, відкриття вже існуючих, збереження
інформації на дискетах, для друку документів і їх перегляду, а також
для виходу з програми.
Дії - він з'являється в програмі, коли можливо або необхідно виконати певні
дії
Об'єкти не видаляються, вони тільки позначаються на видалення
Для кінцевого видалення всіх помічених об'єктів, як правило це робиться рідко, необхідно закрити всі вікна крім вікна головного,
В пункті головного меню «операції» вибрати «Видалення помічених об'єктів». Відкриється вікно, в якому необхідно вибрати документи для кінцевого видалення. Натиснути кнопку «контроль», потім «знищити».
Операції- за його допомогою можна звертатись до:
- журналу операцій;
- журналу проведень;
- груп довідників;
- констант;
- плану рахунків;
- журналу документів.
Довідники - доступ до всіх довідників.
Документи - доступ до всіх документів, що формує програма.
Журнали - це регістри, в яких зберігаються документи, об'єднані за видами
операцій.
З в іти - для отримання інформації, яка містить різноманітні підсумки.
Сервіс - призначений для виконання різних сервісних та регламентних дій.
За його допомогою можна скористатися калькулятором, календарем, тимчасово заблокувати програму від несанкціонованого доступу, можна здійснювати групову обробку документів, архівацію періодів.
Вікна - для управління вікнами, які відкриває програма, тобто для зручного їх
розташування.
Допомога - в ній знаходиться інформація про програму, а також інструмент
для внесення констант підприємства "Помічник заповнення
констант".
Допомога завжди контекстна в програмі. Користувач , якщо не знає, що робити з документом може натиснути кнопку F1, або на панелі інструментів ?
- отримує короткий опис документа та його призначення.
Розглянуто
на засіданні циклової комісії
обліково-фінансових дисциплін
Протокол № ______
від "__" ________ 200_р.
Голова циклової комісії
_________ З.Д.Пагельс
Лекція № 6
ТЕМА: АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
План
1. Загальна побудова та організація автоматичного розв’язування задач з обліку основних засобів.
2. Інформаційне забезпечення автоматизації обліку основних засобів.
3. Організація технологічного процесу обробки інформації обліку основних
засобів в умовах функціонування АРМ.
ЛІТЕРАТУРА:
1. В.Ф.Ситник. Основи інформаційних систем – Київ : КНЕУ, 1997р
2. Ф.Ф.Бутинець . Інформаційні системи Бухгалтерського обліку. – Житомир : ПП «Рута», 2002 р. стор 303-310
3. О.В. Клименко. Інформаційні системи і технології в обліку. –Київ, «Центр учбової літератури», 2008 р. стор 124-155
1. Загальна побудова та організація автоматичного розв’язування задач з обліку основних засобів
Облік необоротних активів поділяється на декілька етапів, які мають самостійне значення, нормативне регулювання та документальне оформлення.
Такими етапами е:
- надходження необоротних активів;
- зарахування на баланс підприємства (введення в експлуатацію);
- нарахування амортизації на необоротні активи;
- вибуття необоротних активів.
В межах одного довідника різні елементи можуть бути об'єднані в групи. Всі дані щодо наявності основних засобів на підприємстві зберігаються в довіднику „Необоротные активы”, що є аналогом картотеки основних засобів на підприємстві.
Цей довідник є дворівневим, що забезпечує додаткове групування об'єктів основних засобів, наприклад: „Производственного назначения” та „Непроизводственного назначения”.
Для створення групи об'єктів основних засобів виконуються дії:
„ Действия ” – „Новая группа”.
У вікні групи необхідно ввести „Код” та „Наименование объекта”.
В порівнянні з традиційним паперовим носієм комп'ютерна інвентарна картка включає більшу кількість реквізитів.
Після входження в групу основних засобів потрібно ввести дані об’єкт основних засобів у вікно.
У довіднику „Необоротные активы” параметри елемента розташовані на двох сторінках, позначених у верхній частині картки закладками „Основные” та „Дополнительно”.
Кожен елемент довідника може мати два варіанти запису назви:
1) короткий - (заноситься до поля „Наименьшие” картки елементу) використовується для пошуку та вибору елемента із загального списку в довіднику та підставляється як вибране значення в інші діалогові (електронні) форми;
2) повний - (вводиться до поля „Полное наименование”) буде автоматично підставлятись в усі друковані форми (рахунки, акти, накладні тощо), що відображають рух цього об'єкту.
Далі зазначається вид необоротних активів, рахунок для їх обліку, вартість, дата введення в експлуатацію та одиниця виміру об'єктів необоротних активів.
Над елементами та групами елементів довідника „Необоротные активы”, які надійшли, можна виконувати різні дії:
- перейменовувати;
- змінювати значення реквізитів (параметрів);
- переміщувати з однієї групи до іншої;
- знищувати (позначати на знищення);
- здійснювати пошук за назвою та іншими реквізитами;
- сортувати, копіювати тощо.
"Инвентарный номер" об'єкту проставляється програмою автоматично, але його може бути змінено в разі наявності на підприємстві певного порядку інвентарної нумерації.
Організація бази даних дозволяє провести повну інвентаризацію основних засобів, включаючи визначення первісної вартості по групах, розрахувати і перевірити суми амортизаційних відрахувань і зносу по кожному інвентарному об'єкту, упорядкувати і перевірити інвентарні номери та ніші реквізити в базі даних. В якості вхідної інформації для створення картотеки застосовуються інвентарні картки по обліку основних засобів.
2/.При реєстрації надходження основних засобів і внесення змін до інвентарної картотеки дані вводяться в окрему інвентарну картку.
Крім картотеки записи закосяться до журналу бухгалтерських проводок І поповнюють списки об'єктів, які надійшли або були переміщені.
Основним документом для введення в експлуатацію необоротних активів є одноіменний документ „Ввод эксплуатацию необоротных активов”. Для заповнення даного документу необхідно виконати такі дії:
„Документы” – „Необоротные активы и МБП” – „Ввод в эксплуатацию”.
Заповнення діалогової форми цього документу починається з вибору операції „Введение в эксплуатацию необоротных активов”, де проставляється вид необоротних активів та місця їх зберігання або матеріально відповідальні особи, за якими вони закріплені.
В табличній частині документу вказується наступна інформація: аналітика рахунку капітальних інвестицій, де була врахована первісна вартість та назва об'єкту, одиниця виміру, ціна без ПДВ, сума без ПДВ.
При проведенні документу буде сформовано необхідний набір бухгалтерських проводок щодо прийняття об'єктів необоротних активів на баланс підприємства та збільшення балансової вартості відповідних груп основних засобів для податкового обліку.
При введенні в експлуатацію виконується контроль на дублювання інвентарних номерів, а дані про найменування підрозділів і значення норм амортизації по об'єкту, що вводиться, беруться з відповідних класифікаторів.
У випадку відсутності даних в класифікаторі інвентарний номер поповнюється.
В процесі експлуатації необоротні активи можуть переміщуватись з одного підрозділу в інший, від однієї матеріально відповідальної особи до іншої. Оформлення такого роду операцій здійснюється за допомогою документу „Перемещение”.
Для цього необхідно виконати наступні дії:
„Документы” – „Складские” – „Перемещение”.
В цьому документі зазначається, звідки га куди переміщується необоротний актив, хто його видав та отримав, формуються проводки тощо. Рух необоротних активів відображається за їх обліковою ціною в кореспонденції з рахунком „00”, при чому цей актив залишається обліковуватись на відповідному рахунку.
В процесі експлуатації необоротні активи зношуються, що відповідно зменшує їх фактичну вартість.
Для нарахування зносу в програмі „1С: Бухгалтерия 7.7” використовується документ „Расчет износа” (або „Начисление износа”).
Дані для нарахування зносу вказуються в довіднику необоротних активів: для кожного об'єкту - певний метод нарахування зносу. Відповідно до обраного методу нарахування зносу вводяться дані, необхідні для розрахунку амортизаційних відрахувань. Тут же визначається рахунок витрат, на який буде віднесено суму нарахованого зносу.
Функція нарахування зносу в програмі реалізована за такими методами:
"прямолінійного списання" (прямолінійного методу);
"зменшення залишку"(кумулятивного методу);
"сума одиниць" (виробничого методу);
"нарахування амортизаційних відрахувань" в податковому обліку (податкового методу).
За допомогою кнопки „Провести” можна здійснювати проведення документу, не закриваючи при цьому його діалогової форми. Після проведення документу стане доступною кнопка „Печать”, що дозволить отримати друковану форму відомості нарахування амортизації в бухгалтерському і податковому обліку.
В процесі господарської діяльності підприємство необоротних може ремонтувати та модернізувати необоротні активи з метою підтримання їх експлуатаційних якостей, підвищення ефективності використання, а також продовження терміну служби. Для виявлення обсягу і визначення собівартості виконуваних ремонтних робіт та правильності відображення зміни балансової вартості об'єктів основних засобів використовується документ „Модернизация необоротного актива” або „Модернизация необоротных активов”.
Заповнення електронного документу починається з вибору в реквізиті „Необоротный актив” об'єкту, щодо якого здійснювався ремонт, матеріально відповідальної особи, за якою закріплено даний об’єкт, а також місце його зберігання. Далі необхідно вказати спосіб проведення ремонтних робіт (власними силами чи підрядним способом).
Після встановлення параметру „Указать сумму на затраты вручну” можливий перегляд та редагування тієї суми, в рамках якої підприємство має право віднести свої витрати на ремонт (модернізацію) до валових витрат (для податкового обліку). При проведенні документу витрати, що перевищують вказаний ліміт, будуть віднесені на збільшення балансової вартості відповідної групи основних засобів в податковому обліку. Стаття валових витрат у проводці по віднесенню суми витрат, що не перевищує встановлений законодавством рівень віднесення витрат до складу валових витрат підприємства, вказується в реквізиті „Валовые расходы”.
При проведенні ремонту власними силами в рядку кількості вказуємо кількість затрачених одиниць запасів на проведення ремонту, саме на підставі цих даних заповнюються рядки „Цена” та „Сумма”.
Якщо ремонт (модернізація) необоротного активу здійснюється через будівельне підприємство, то в діалоговій формі документу з'являється закладка „Дополнительно”. Встановлений параметр „НДС включен” є ознакою того, що підприємство не має права включати суму ПДВ. яка сплачена підприємству-підряднику для віднесення її до податковою кредиту. Якщо встановити параметр при проведенні документу буде використовуватись стандартний механізм визначення суми і формування проводок за першою подією.
Заповнення табличної частини документу потрібно починати з вибору в рядку „Счет" бухгалтерського рахунку, що кореспондує по кредиту з рахунком, на який будуть списані витрати на ремонт необоротного активу.
Рахунок, на який будуть списані витрати на ремонт (модернізацію) активу по поточному рядку, задасться в реквізиті „Счет модерн.”. Це може бути відповідний субрахунок рахунку 15 "Капітальні інвестиції", на який списуються витрати по ремонту. В цьому випадку сума витрат (по поточному рахунку) буде віднесена на збільшення балансової вартості такого об'єкту.
Якщо метою поточних витрат на ремонт є оновлення первинного ресурсу необоротного активу, в рахунку „Счет модерн.” потрібно вказати один із витратних рахунків та суму поточних витрат, яка буде відображена у складі витрат поточного періоду. При цьому балансова вартість об'єкту бухгалтерського обліку не буде змінена.
Якщо ремонт здійснюється будівельним підприємством, в рядку „Сумма” табличної частини вказується вартість поточних витрат.
Дія відображення в обліку факту виведення з необоротних активів І експлуатації матеріальних і нематеріальних необоротних активів внаслідок їх реалізації чи списання передбачений документ „Ликвидация необоротних активов” або „Ликвидация необоротных активов”.
Вибір варіанту вибуття необоротних активів (списання або реалізація) здійснюється в реквізиті „Вид ликвидации” діалогової форми документу. У випадку виведення з експлуатації об'єктів основних засобів в результаті їх ліквідації на закладці „Дополнительно” потрібно вибрати варіант ліквідації, що забезпечить формування деякого набору проводок в податковому обліку (для виробничих активів).
Тут також зазначається рахунок витрат, в дебет якого списується залишкова вартість необоротних активів.
В рядку "Необоротний актив" табличної частини потрібно вказати об'єкт, який підлягає списанню з обліку, після чого всі реквізити, необхідні для введення в документ, автоматично заповнюються з довідника „Необоротные активы”.
3/. Після вводу і проведення документу прибуткова накладна в журналі операцій реєструється запис про введений документ, а також формується автоматично запис у журнал документів. Документ автоматично формує проводки, що відображають в комп’ютерному обліку факт отримання основних засобів.
Розглянуто
на засіданні циклової комісії
обліково-фінансових дисциплін
Протокол № ______
від "__" ________ 200_р.
Голова циклової комісії
_________ З.Д.Пагельс
Лекція № 7
ТЕМА: АВТОМАТИЗАЦІЯ ОБЛІКУ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ
План
1. Загальна побудова та організація автоматизованого розв’язування задач з обліку запасів.
2. Інформаційне забезпечення автоматизації обліку матеріальних цінностей.
3. Організація технологічного процесу обробки інформації з обліку матеріальних цінностей в умовах функціонування АРМ.
ЛІТЕРАТУРА:
1. В.Ф.Ситник. Основи інформаційних систем – Київ : КНЕУ, 1997р
2. Ф.Ф.Бутинець . Інформаційні системи Бухгалтерського обліку. – Житомир : ПП «Рута», 2002 р. стор 334-356
3. О.В. Клименко. Інформаційні системи і технології в обліку. –Київ, «Центр учбової літератури», 2008 р. стор 159-201
Надходження ТМЦ на підприємство супроводжується формуванням наступних документів:
І Договір
